Хто не ризикує

 – Можна провести вас додому?

– Сподiваюся, ми скоро побачимо вас знову, синьйорино, – сказав Джино, вiдчиняючи для них дверi.

– Я ще не вирiшила, – сказала Бет, посмiхаючись у вiдповiдь.

Вiльям узяв ii за руку, коли вони переходили дорогу, i вони безупинно верзли якусь нiсенiтницю, доки не опинилися бiля дверей Бет. Вiльям нахилився й поцiлував ii у щоку. Коли вона встромила ключ у замок, вiн спитав:

– Пiдете зi мною у Галерею пiдробок?

– Чи бувае таке, що ви не при виконаннi, детективе констеблю Ворвiк? – спитала вона.

– Поки iснуе навiть нiкчемна можливiсть, що я знайду вашого Рембрандта, мiс Рейнсфорд, – нi.

9

Правило просте: якщо телефон дзвонить, ти береш слухавку незалежно вiд звання. Потiм записуеш деталi й передаеш Ламонту, який вирiшуе, хто працюватиме над справою за умови, якщо справа е. Часто дзвонили публiчнi особи, якi скаржилися на зникнення родинноi цiнностi на кшталт альбому гравюр та хотiли знати, коли полiцiя збираеться ii повернути. Тодi слiд було пояснити, що про грабiж треба повiдомляти у мiсцевий вiддiл полiцii, оскiльки у витворах мистецтва та антикварiатi працюють лише чотири офiцери, тому вони не можуть розглядати кожну справу.

– Коли кладеш слухавку, – казав вiн Вiльяму, – ти маеш бути впевнений, що на тому кiнцi дроту залишився задоволений клiент, а не людина, переконана, що полiцiя проти неi.

Вiльям пiдняв слухавку.

– Вибачте за дзвiнок, – прозвучав добре поставлений голос. – Сподiваюся, я не марную ваш час.

– Ви не марнуете мiй час, – сказав Вiльям, – якщо впевненi, що стався злочин.

– Проблема в тому, що я не впевнений, що стався злочин, проте ситуацiя справляе темне враження.

Вiльям усмiхнувся з дивного виразу.

– Скажiть, будь ласка, як ваше iм’я, сер? – спитав вiн i взяв ручку, хоча знав, що близько половини зазвичай кидають слухавку пiсля цього питання.

– Джеремi Вебб. Я працюю у Лондонськiй срiбнiй скарбницi, що у Сiтi. Мабуть, ви нiколи про нас не чули.

– Ще в школi я був там з батьком, ми шукали подарунок на мамин день народження. Нiколи не забуду це мiсце, там, мабуть, з десяток рiзних магазинчикiв, усi дуже таемничi…

– Тридцять сiм крамниць, – сказав Вебб. – Цього року я займаю посаду президента Асоцiацii Лондонськоi срiбноi скарбницi, й саме через це я вам телефоную.