На нашем сайте вы можете читать онлайн «Хто не ризикує». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Хто не ризикує

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги Хто не ризикує, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Хто не ризикує. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джеффри Арчер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця».
Романом «Хто не ризикує» (2019) Джеффрі Арчер відкриває нову серію про детектива Вільяма Ворвіка, героя романів Гаррі Кліфтона із «Хроніки Кліфтона», протягом якої він пройде складний шлях від звичайного констебля до комісара поліції. Події в романі розпочинаються, коли Вільям закінчує університет та, на превелике невдоволення свого батька, провідного адвоката з кримінальних справ, вирішує приєднатися до Міської поліції Лондона, а не бути його учнем у суді, маючи гарні перспективи стати в майбутньому успішним адвокатом. Проте Вільям, на відміну від свого батька, прагне не захищати багатих лиходіїв, а ловити і запроторювати їх за ґрати, тож він таки наполягає на своєму й отримує кінець кінцем таку бажану роботу в поліції – хоч і з невеликою зарплатнею, але з великим ризиком для життя. Та чи вдасться Вільяму Ворвіку стати гарним поліцейським і хто допоможе йому в цьому, читайте в новому романі Дж. Арчера «Хто не ризикує».
Хто не ризикує читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Хто не ризикує без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
З ентузiазмом сера Галахада Вiльям хотiв схопити кожного порушника та зробити свiт краще; Фред був бiльш реалiстичним, проте вiн жодного разу не намагався згасити молодецьке полум’я стажера. Також Вiльям швидко зрозумiв, що звичайнi люди не знають, скiльки працюе полiсмен: кiлька днiв або кiлька рокiв.
– Настав час уперше зупинити машину, – сказав Фред Вiльяму у його другий робочий день, коли вони зупинилися перед свiтлофорами. – Почекаемо, поки хтось проiде на червоний, а потiм ти вийдеш на дорогу i зупиниш його.
Обличчя Вiльяма видавало його бажання скорiше почати.
– Інше залиш менi, – продовжував Фред. – Бачиш дерево у ста ярдах вiд нас? Сховайся за ним та чекай мого сигналу.
Вiльям вiдчув, як затрiпотiло його серце. Вiн недовго чекав, аж поки Фред пiдняв руку та закричав:
– Блакитний «гiлмен»! Зупиняй!
Хлопець вийшов на дорогу, пiдняв руку та знаком наказав водiю з’iхати на узбiччя.
– Нiчого не кажи, – наказав Фред, наближаючись до Вiльяма, – дивись та записуй.
Чоловiки пiдiйшли до машини, i Фред заговорив у вiдкрите вiкно:
– Доброго дня, сер.
Водiй кивнув, але не вiдповiв.
– Ваше водiйське посвiдчення, будь ласка.
Водiй дiстав документи з бардачка та передав Фреду. Той кiлька секунд розглядав посвiдчення, пiсля чого зазначив:
– У такий ранковий час тут особливо небезпечно, сер, бо тут двi школи поряд.
– Вибачте, – вiдповiв водiй. – Цього бiльше не буде.
Фред повернув йому посвiдчення:
– Цього разу обмежимося попередженням, – сказав вiн, поки Вiльям записував номер автомобiля.
– Дякую, офiцере, – вiдповiв водiй.
Коли машина вiд’iхала, Вiльям спитав:
– Чому лише попередження, коли можна було виписати йому штраф?
– Ставлення, – вiдповiв Фред. – Джентльмен вибачився, був ввiчливим i визнав свою помилку. Нащо ображати звичайного добропорядного громадянина?
– А що змусило б вас виписати йому штраф?
– Ну, якби вiн почав розповiдати щось на кшталт: «У вас немае бiльш важливих справ, офiцере?».
– Вiн що, накинувся на вас?
– Нi, гiрше. Хизувався, що знае мого начальника i той зi мною матиме серйозну розмову.











