На нашем сайте вы можете читать онлайн «Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Юмористическая литература, Юмористическая проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog)

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джером К. Джером) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Якщо ви бажаєте дістати заряд гарного настрою і захопитися тонким гумором, пропонуємо відкрити книжку англійського письменника Джерома Клапки Джерома (1859—1927) «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)». її головний розповідач – типовий англієць – з суто англійською незворушністю викладає прекумедні історії.
Для тих, хто збирається здійснити подорож річкою, досвід персонажів книжки просто безцінний. З повісті можна почерпнути цікаві відомості про мистецтво веслування: як не скинути з човна напарника і не облити водою пасажирок; як ставити вітрило, щоб воно не обгорнулося навколо вас; як, гойдаючись на хвилях, приготувати яєчню і не розмазати яйця по одежі.
Цей блискучий твір видатного письменника пережив свій час і радує нас оригінальністю і заразливим гумором.
Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Джордж вiдказав, що з ним було б усе гаразд, йому навiть подобаеться морське плавання, але нам iз Гаррiсом вiн не радить i думати про щось таке, бо певен, що ми обидва на морi слабуватимемо. А Гаррiс заявив, що для нього завжди було таемницею, як це люди примудряються хворiти на морську хворобу, – вiн навiть гадае, що вони роблять це навмисне, аби похизуватись. Вiн, мовляв, i сам не раз хотiв спробувати, але так i не зумiв.
Потiм вiн почав розповiдати нам, як йому траплялося пливти через Ла-Манш у таку бурю, що пасажирiв доводилось прив’язувати до койок, i на всьому пароплавi тiльки двох – його та капiтана – не брала морська хвороба.
Цiкава рiч: нiкого нiколи не бере морська хвороба… на суходолi. У морi бачиш скiльки завгодно хворих на неi – повнi пароплави, але на суходолi я ще не зустрiчав людини, яка б знала, що це таке – морська хвороба. Де ховаються, зiйшовши на берег, тi тисячi змучених нею пасажирiв, що кишать на кожному суднi, – це для мене загадка.
Правда, якщо бiльшiсть людей такi, як той чоловiк, що його я якось бачив на одному ярмутському пароплавi, то цю уявну загадку розгадати неважко. Пригадую, ми тiльки-но вiдпливли вiд Саутендського молу, а вiн уже вистромлявся у вiдчинений iлюмiнатор у дуже небезпечнiй позi. Я пiдiйшов i спробував урятувати його. Поторсав за плече й сказав:
– Слухайте, вiдiйдiть-но, а то за бортом опинитесь.
– Ох, я б i радий! – тiльки й вiдповiв вiн.
Довелося залишити його там.
Через три тижнi я побачив його в кав’ярнi при одному батському готелi. Вiн розповiдав про своi подорожi i з великим захватом говорив, як вiн любить море.
– Морська хвороба? – вигукнув вiн у вiдповiдь на сповнене заздростi запитання якогось лагiдного молодика. – Ну що ж, признаюсь, одного разу мене трохи млоiло. Це було коло мису Горн. Другого дня вранцi корабель розбився.
Я озвався:
– А це не вам нещодавно було погано бiля Саутендського молу, й ви хотiли опинитися за бортом?
– Бiля Саутендського молу? – спантеличено перепитав вiн.
– Так. На ярмутському пароплавi, у п’ятницю три тижнi тому.
– А… справдi! – зрадiв вiн. – Тепер пригадую. У мене тодi чомусь голова розболiлась. Мабуть, вiд пiкулiв. Такий начебто пристойний пароплав був, а пiкулi подали – просто гидота. Ви iх не куштували?
Що ж до мене, то я винайшов чудовий спосiб, як запобiгати морськiй хворобi.











