Троє в одному човні (як не рахувати собаки) = Three Men in a Boat (to Say Nothing of the Dog)

Головна складова частина вашоi вечерi – дощова вода. У хлiбi ii двi третини, м’ясний пирiг теж щедро нею приправлений; i повидло, i масло, i сiль, i кава – усе змiшалося з нею, перетворившись у якусь юшку.

Пiсля вечерi виявляеться, що тютюн вологий i закурити не можна. На щастя, у вас е пляшка тiеi рiдини, що веселить i хмелить, коли випити ii в належнiй кiлькостi, i вона пробуджуе в вас iнтерес до життя, достатнiй для того, щоб ви захотiли влягтися спати.

А серед ночi вам сниться, що на вас несподiвано сiв слон i що вибух вулкана скинув вас на дно морське разом iз тим слоном, який спокiйнiсiнько спить у вас на грудях.

Ви прокидаетеся й переконуетесь, що справдi сталося щось жахливе. Перше ваше враження – що настав кiнець свiту; потiм приходить думка, що цього не може бути i що це, мабуть, напад грабiжникiв i убивць або пожежа. Цю думку ви висловлюете традицiйним способом, тобто кричите: «Рятуйте!» – але рятувати нiхто не поспiшае; ви тiльки вiдчуваете, що вас щось душить i стусають тисячi нiг.

Здаеться, ви не самi попали в таку халепу. Ви чуете ще чийсь здушений крик звiдкись знизу, з-пiд вашоi постелi. Наважившись принаймнi дорого продати свое життя, ви несамовито пручаетесь, штурхаете руками й ногами на всi боки й дико репетуете. Нарештi щось вiдпускае вас, i ваша голова опиняеться на вiльному повiтрi. За крок вiд себе ви невиразно бачите якогось напiводягненого бандюгу, готового вас замордувати, i вже готуетеся зчепитись iз ним не на життя, а на смерть, коли раптом здогадуетеся, що це Джим.

– А, це ти?.. – озиваеться вiн, у ту саму хвилину впiзнавши вас.

– Я, – вiдповiдаете ви, протираючи очi. – А що сталося?

– Та, мабуть, бiсiв намет вiтром повалило, – вiдказуе вiн. – А де ж Бiлл?

Ви обидва починаете гукати: «Бiлле! Бiлле!» – i чуете, що земля пiд вами ходить ходором, а той самий здушений голос, що ви вже чули, вiдповiдае вам iз-пiд звалища:

– Устань з моеi голови, лобуряко!

Нарештi Бiлл виборсуеться на волю – брудний, потоптаний i в якомусь недоречно войовничому настроi.

Очевидно, вiн гадае, що ви пiдстроiли все це навмисне.

Уранцi ви всi трое не можете говорити, бо вночi прикро застудилися. До того ж на вас напала незвичайна дратливiсть, i пiд час снiданку ви раз у раз лаете один одного хрипким шепотом.

Тому ми вирiшили, що спатимемо в наметi погожими ночами, а коли йтиме дощ чи просто коли нам набридне намет, ночуватимемо в готелях, заiздах чи корчмах, як усi поряднi люди.