Незвичайні пригоди горобчика Чиріка

 – Перед тим, як щось збираешся робити, завжди слiд подумати… А тепер дивись, бачиш он ту кремезну ялину? Як тiльки сонечко сяде на ii верхiв'я, можеш летiти до Їжачка.

– Дякую, дякую, дядьку Михайле, я все зрозумiв, буду чекати.

Ох, як нелегко було чекати! Сонечко наче зовсiм не збиралось сiдати на ялину. Зазвичай днi пролiтали занадто швидко; тiльки-но прокинувся полiтав-погрався з друзями, а вже мама додому кличе – час вкладатися спати… А сьогоднi сонечко майже не рухаеться!

Побачив дядько Михайло як Чирiк нудьгуе i вирiшив його роботою вiд очiкування вiдволiкти.

– Поможи менi, будь ласка, подушку з м'якенькоi травки зробити, бо у мене он якi лапи грубi, нiяк м'якенькi стеблинки вибрати не можу.

– З великим задоволенням! – цвiрiнькнув Чирiк i заходився робити подушку дядьковi Михайлу.

Вiн так захопився роботою, що ледь не прогавив час летiти до Їжачка.

– Бачиш, друже, за роботою i час спливае непомiтно, – хитро примружившись, сказав дядько Михайло. – Дякую тобi за м'якеньку подушечку, а тепер лети! Хай тобi щастить!

– Дякую, дядьку Михайле! – цвiрiнькнув Чирiк i помчав чимдуж до Їжачка.

– Що сталося, друже Чирiку? Ти такий заклопотаний! Може потрiбна моя допомога?

– Так, друже Їжачку, дуже потрiбна! Ти можеш познайомити мене з Мудрою Совою?

– Так, звичайно можу, але вона ще спить. Вона, десь, лише опiвночi на полювання рушае.

– В тому-то i проблема, що вночi я нiчого не бачу! Я можу, лише, коли починае сутенiти, або рано-вранцi!

– Дiйсно – проблема, – задумливо мовив Їжачок. – А давай зробимо так: я зустрiнусь з Мудрою Совою вночi i попрошу ii щоб вранцi трохи зачекала лягати спати, а ти рано-вранцi прилетиш до старого дуба на узлiссi, я там тебе з нею i познайомлю. Тiльки не проспи, бо Мудра Сова розгнiваеться i я бiльше не зможу ii ще раз умовити.

– Дякую тобi, друже Їжачок, – чемно вклонився Чирiк i полетiв до свого гнiздечка.

Мудра Сова

Тато i мама, зазвичай, прокидалися дуже рано, i Чирiк попросив iх обов'язково розбудити його ще до схiд сонця. Тато з мамою дуже здивувалися, але подумавши, що Чирiк, нарештi вирiшив перевiрити дiдусевi наставляння: – «раннiй пташцi – найсмачнiший черв'ячок», i погодились.

Збентежений майбутньою зустрiччю з Мудрою Совою, Чирiк майже не спав всю нiч, а тому випурхнув з гнiздечка, коли батьки його ще спали.