Пітер Пен = Peter Pan

Бо вже й забув, що тiнь йому пришила Вендi.

– Який я розумний! – репетував вiн захоплено. – Ох, який я розумний, просто жах!

Доводиться визнати, що це марнославство Пiтера було однiею з його найбiльш захоплюючих принад. І кажучи правду з жорстокою вiдвертiстю, вiн нiколи не був скромним хлопчиком.

Але це неабияк вразило Вендi.

– Ти хвалько, – вигукнула вона з крижаним сарказмом. – А я, звiсно, нiчого не зробила?

– Трiшечки зробила, – зронив Пiтер недбало i продовжував гарцювати.

– Трiшечки! – вiдповiла дiвчинка з гiднiстю.

 – Якщо я не можу бути корисною, то можу принаймнi пiти. – Вона знову залiзла в лiжко i накрилася ковдрою з головою.

Для того щоб розбурхати Вендi, Пiтер прикинувся, що вже йде, але це не допомогло, сiв на краечок лiжка i поплескав по ковдрi босою ногою.

– Вендi, – сказав вiн, – не уникай мене. Я не можу утриматися вiд кукурiкання, Вендi, якщо настiльки задоволений собою.

Проте вона не визирала назовнi, хоча й жадiбно слухала.

– Вендi, – продовжив хлопчик голосом, якому жодна жiнка нiколи не змогла б опиратися, – Вендi, вiд однiеi дiвчинки бiльше користi, нiж вiд двадцяти хлопчикiв.

Тодi Вендi, як i будь-яка iнша жiнка, хоча iнших там i не було, визирнула з-пiд ковдри:

– Ти справдi так гадаеш, Пiтере?

– Саме так.

– Мабуть, ти таки хороший! – оголосила дiвчинка. – Тодi я знову встаю.

І вона сiла з ним поряд на краечку лiжка.

Вендi навiть пообiцяла подарувати йому поцiлунок, але Пiтер не знав, що це таке. Тому простягнув руку долонею назовнi.

– Можеш поцiлувати ii? – спитав приголомшений хлопчик.

– Ти не знаеш, що таке поцiлунок?

– Я буду знати, коли ти зробиш це, – вiдповiв гiсть сухо, i щоб не зачепити його почуття, Вендi дала йому наперсток.

– А тепер, – сказав Пiтер, – я поцiлую тебе?

Вендi вiдповiла трохи манiрно:

– Якщо бажаеш…

Вона переконала себе досить вимушено нахилити свое обличчя до нього, але той просто вiдiрвав жолудь, що слугував гудзиком на його куртцi, i поклав у руку дiвчинки, так що вона повiльно вiдсунулася туди, де була ранiше, вiдтак галантно гiсть сказав, що Вендi буде носити його поцiлунок на ланцюжку на своiй шиi.

Дуже пощастило, що вона справдi повiсила жолудь на той ланцюжок, бо пiзнiше трапилося щось таке, що врятувало iй життя.

Коли люди одного кола знайомляться, то в них прийнято цiкавитися вiком один одного. Позаяк Вендi завжди любила робити правильнi речi, то й спитала Пiтера, скiльки йому рокiв.