На нашем сайте вы можете читать онлайн «Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Сказки. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера

Автор
Жанр
Дата выхода
12 июля 2021
Краткое содержание книги Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Хью Лофтинг) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У третій частині «Поштового відділення Лікаря Дуліттла» (перша – «Королівська пошта Фантіппо», друга – «Бюро погоди») на всіх героїв чекають неймовірні пригоди. Виявляється, що Лікар може не тільки налагодити роботу поштового відділення так, щоб жителі Королевства Фантіппо могли отримувати кореспонденцію з усього світу, він може… зробити острів. Про це його просять друзі Багноморда – черепахи, яка пережила Великий Потоп…
У видавництві «Фоліо» 2020 року вийшли друком інші книжки Г. Лофтінґа – «Історія Лікаря Дуліттла» та три частини «Подорожей Лікаря Дуліттла».
Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я вилетiв прямо на Харматтанськi скелi. Але частина польоту мала проходити над суходолом, якщо летiти навпростець. А дорогою я угледiв свою сестру, з якою вже давно не бачився, вона сидiла на гiлцi дерева в джунглях пiдi мною. І я подумав, що нiчого поганого не трапиться, якщо я побалакаю з нею кiлька хвилин.
Я опустив посилку на гiлку дерева
Тож я спустився, i вона страшенно зрадiла, як мене побачила. Я не мiг нормально говорити, бо тримав у дзьобi шпагат, яким був обв’язаний пакет, тодi я опустив посилку на гiлку дерева зразу позад себе – тобто прямо поряд iз собою – розумiете? – i продовжив розмовляти з сестрою.
– Можливо, вiн не втримався на гiлцi, – припустив Лiкар, – й упав униз у кущi.
– Нi, неможливо, – заперечив дрiзд. – Я поклав його в западинку в корi гiлки. Вiн просто не мiг зiсковзнути чи скотитися. Хтось його мусив узяти.
– Нiчого собi, – промовив Джон Дулiттл, – пограбувати пошту – це серйозна справа. От я й думаю, хто б мiг це скоiти?
– Можу побитися об заклад, це Джек Вiлкiнз, косоокий ловець перлин, – прошепотiла Чап-Чап.
– Цiкаво, – промовив Лiкар. – Кажуть, що вiн у бiзнесi абсолютно безпринципний. Що ж, гадаю, менi не лишаеться нiчого iншого, як негайно повернутися в Фантiппо й спробувати його знайти.
І, незважаючи на те що вже була пiзня година, Джон Дулiттл поспiшно попрощався з Вождем Ням-Нямом i при мiсячному свiтлi вирушив до гаванi Фантiппо.
Тимчасом Стрiмкий i дрiзд полетiли до поштового вiддiлення навпростець над суходолом.
– І що ви збираетеся сказати Вiлкiнзовi, Лiкарю? – поцiкавилася Чап-Чап, коли каное легко полинуло по залитому мiсячним сяйвом морю. – Шкода, що ви не взяли з собою пiстолета чи чогось такого. З усього судячи, це вiдчайдушний тип, i не схоже, щоб вiн розстався з перлинами без бiйки.
– Я не знаю, що я йому скажу. Подивлюся, коли потраплю до нього, – вiдказав Джон Дулiттл.











