Чари країни Оз

– А грошi, щоб заплатити за це, ти маеш? – спитав Коструббо.

– Одне золоте кружальце.

– Украдене, до речi. Дуже добре. І радiеш, що ти лихий. Іще краще. Ти менi подобаешся, юначе, i я пiду з тобою до заiзду, якщо ти пообiцяеш менi за вечерею не iсти яець.

– Ви не любите яець? – спитав Кiкi.

– Я боюсь iх, бо вони небезпечнi! – вiдказав Коструббо, здригнувшись.

– Гаразд, – погодився Кiкi. —Я не замовлятиму яець.

– Тодi ходiмо, – сказав ном.

Коли вони ввiйшли до заiзду, господар насуплено глянув на Кiкi й мовив:

– Я ж тобi казав, що без грошей iсти не дам.

Кiкi показав йому золотого.

– А ви? – спитав господар, повернувшись до Коструббо. – Маете грошi?

– Я маю щось краще, – вiдповiв старий ном i, вийнявши з однiеi кишенi торбинку, висипав з неi на стiл купку блискучих самоцвiтiв – дiамантiв, рубiнiв i смарагдiв.

Господар одразу зробився дуже чемний з цими чужинцями. Подав iм чудовий обiд, а поки вони iли, молодий Верхотур спитав свого товариша:

– Де це ви взяли так багато самоцвiтiв?

– Можу сказати, – вiдповiв ном.

– Коли отi нахаби з Озу вiдняли в мене королiвство – тiльки тому, що це було мое королiвство i я хотiв правити ним, як менi подобаеться, – то сказали, що я можу взяти стiльки самоцвiтiв, скiльки зумiю винести. А я мав на своему вбраннi багато кишень, то й понасипав iх повнi. Самоцвiти дуже добре мати з собою в мандрах, за них можна купити будь-що.

– Вони кращi за золотi кружальця? – спитав Кiкi.

– Найменший iз цих самоцвiтiв вартий сотнi золотих монет – таких, як ти вкрав у того старого.

– Не говорiть так голосно, – злякано попросив Кiкi. – А то ще хтось почуе.

Пiсля вечерi вони обидва вийшли прогулятись, i колишнiй Король номiв сказав:

– А ти знаеш Кудлача, Опудала, Залiзного Лiсоруба, Доротi, Озму i все оте кодло з Озу?

– Не знаю, – вiдповiв юнак. – Я весь час жив на горi Жвак, поки не втiк учора через Мертву Пустелю в подобi яструба.

– То ти нiколи не бачив Смарагдового мiста в краiнi Оз?

– Нiколи.

– Ну, а я, – сказав ном, – знав усiх iх, i можеш здогадатися, що я iх не люблю. І пiд час своiх мандрiв я весь час мiркував, як помститися. Тепер, зустрiвши тебе, я бачу спосiб, як завоювати краiну Оз i самому стати там Королем, а це краще, нiж бути Королем номiв.

– А як же ви це зробите? – здивовано спитав Кiкi Ару.

– То вже моя справа. Насамперед я хочу домовитися з тобою.