На нашем сайте вы можете читать онлайн «Коні не винні (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Коні не винні (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
07 февраля 2014
Краткое содержание книги Коні не винні (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Коні не винні (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Коцюбинський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Михайло Коцюбинський (—1913) – видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози.
Коні не винні (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Коні не винні (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Йому все здавалось, що вiн спить, що йому приснився важкий сон, i вiн силкувавсь прокинутись. Холодний вечiр трохи прохолодив Гната; перша його думка була побачити Настю та дiзнатись вiд неi, що се таке сталося, що вона робить з ним. Вiн схопився й побiг до Явдошиноi оселi. В Явдошинiй хатi було темно. На бiлiй стiнi чорнiли маленькi вiкна. Гнат став пiд вiкном i почав висвистувати пiсню, на яку Настя завжди виходила. Та дверi не одчинялись, хата стояла нiма, як домовина. Гнат десять, сто разiв висвистував ту ж пiсню, щораз голоснiше, думаючи, що Настя не чуе.
Тут будет реклама 1
А хата все нiмувала та дивилась на нього чорними вiкнами, наче череп очима-ямами. Кiлька разiв здавалось йому, що вiн виразно чуе, як заскрипiли дверi, стукнув засув, засовгали по сiнях босi ноги. Серце тодi переставало битись, i, спинивши дух у грудях, Гнат весь обертавсь в увагу… Але сiнешнi дверi щiльно приставали до одвiрка, а навкруги була нiма, мертва тиша. Гнат важко переводив дух, пiдходив до вiкна, пiд котрим спала Настя, та хотiв стукати в вiкно.Тут будет реклама 2
Вiн спершу тихенько стукнув в шибку, далi дужче i дужче… Широко розкритi очi пильно дивились на дверi, ухо пожадливо ловило кождий згук в нiчнiй тишi i все одурювало сполохане та роз’ятрене серце. Дверi не вiдчинялись. Нетерплячка брала Гната. Вiн гриз би вiкно, гриз би скло, раму. Вiн головою висадив би вiкно та влiз би у хату, щоб хоч на хвилинку побачити Настю… Часом серед такоi гарячки вся енергiя його спадала, i якийсь голос говорив в нiм: «Навiщо?.Тут будет реклама 3
. Кiнець! Дiйшов до краю!» Але за хвилинку надiя побачити Настю, почути вiд неi, що все, що його мучить, – сон, мара, обхоплювала цiлу його iстоту, i вiн знов уперто ходив пiд вiкнами та чекав, чекав… Повний мiсяць освiчував блiде обличчя з тонким чорним вусом, широко розкритi, блискучi очi та розкуйовджене волосся. Якби хто глянув на його в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того свiту i от-от щезне, лише заспiвають третi пiвнi…
Вже над свiтом, коли схiдний край неба спалахнув полум’ям i свiже повiтря виповнилось чудовою гармонiею пташиного спiву, Гнат, коливаючись, мов п’яний, поплентавсь додому.
Тут будет реклама 4
В полудне прийшла до Гната його тiтка Мотря. Вона вже все знала. Їй так було жаль бiдного Гната! Скривдили бiдного сироту вороженьки лихii, бодай iм долi не було! Дання якесь дали парубковi, вчарували, а тепер знущаються! А все той циган – Олександра.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Коні не винні (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Михайло Коцюбинський! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
