Місто

Щоб стати льотною, бджола мусить пройти всi види служби, а тодi працюе найiнтенсивнiше, хоча й без жодноi користi для себе, бо того меду, що приносить, вона вже iсти не буде – помре за вуликом… Нi, колего, вартiсть людини визначаеться не силою, а працею. Погано знаеш Метерлiнка. Вiн не випадково, полишивши на якийсь час фiлософiю i п’еси, писав про бджiл. Це теж фiлософiя, i ще й яка: праця для працi, праця як творчiсть, праця над удосконаленням духовноi сутностi, праця як захист проти грубоi сили, праця упокореного для свого майбутнього визволення.

Ось що…»

Мирон розкреслив аркуш для гри, кивнув Романовi:

– Скiльки?

– Шiсть перших, – механiчно вiдказав Роман: вiн, як i його друзi, провiв за преферансом спорий шмат свого життя, тож мiг, не втрачаючи уваги у грi, вiдмежовувати себе вiд неi й думати про щось iнше, не зв’язане з картярськими комбiнацiями.

Мирон i Богдан спасували, Роман узяв добрий прикуп i, розглядаючи його, подумав, що його партнери теж гратимуть сьогоднi абияк: вiн i вони вiднинi кожноi митi прозиратимуть крiзь нашарованi у своiй свiдомостi пласти знань, досвiду, звичок, свiтогляду, шукаючи в самих собi для завтрашнiх випробувань наймiцнiшу i найвигiднiшу точку опори, найдоцiльнiшу комбiнацiю поведiнки, адже почалася гра не на грошi, а на життя.

«Так, цiну людинi складае тiльки ii ставлення до працi, – думав Роман. – Лише у безперервному трудi можна зберегти чисте сумлiння i поряднiсть. Хлiбороб, який не використовуе чужоi сили i через те не вивiльняе свого часу для плекання егоiстичних iнстинктiв, залишаеться духовно чистим, бо сам процес вирощування хлiба вимагае чесностi.

Як тiльки селянин розминеться з нею – недбало зоре землю, не виполе бур’яну, не угноiть поля, не вивiе з насiнного зерна куколю, – хлiб не вродить. Селянин, як i бджола, не отримуе сповна за свою працю, витрачае набагато бiльше сил, нiж iх потрiбно, щоб забезпечити себе хлiбом на прожиття, проте не може вийти нi на мить з ритму хлiборощення, щоб не втратити хоча б однiеi ланки творення. Отже, повинен дотримуватися такоi категорii, як сумлiннiсть – першоi ознаки чесностi. У своiй працi хлiбороб не може бути егоiстом, бо йому весь час потрiбнi рецепти сусiдського досвiду, i за це вiн мае платити валютою досвiду власного. Альтруiзм – теж ознака порядностi. Сiльська праця е виключно творчою, а творець, який збагачуе свiт своiм продуктом, мусить весь час духовно збагачуватися, щоб той продукт не втрачав новизни.