Над чорним морем

 – В Кишиневi ви iх нiколи не чiпляли на нiс; хiба оце за тиждень старi стали?

– Оце перейшла бульвар, та як глянула на убори одеських дам, то трохи не ослiпла! – сказала Саня. – Рябо, червоно, зелено, жовто, синьо й усяково. Йде проти нас здорова, огрядна купчиха еврейка. Пописана й помальована, неначе iндiйський iдол. Я на ii постатi налiчила вiсiм кольорiв! Подумайте собi: сукня ясно-червона, накидка темно-зелена, на шиi разок товстих круглих коралiв i золотий здоровий медальйон на товстому золотому ланцюжку, ще й зверху рожева стрiчка з довгими кiнцями до пояса; на грудях синя стьожка: через усi груди до пояса телiпаеться золотий ланцюжок, а серед грудей зверху на гудзику вона причепила золотий годинник, неначе орден якогось iндуського лева або тигра.

На головi чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож, а зверху стримить чорне перо. Прикиньте до того бiлi черевики з срiбними застiбками – i вийде американський парадовий iндiець! Ну i вподоба в убраннi в тутешнiх дам! неначе в Константинополi, абощо.

– Мiшанина схiдних та й европейських рас – мiшанина й европейського з турецьким, – сказав Комашко.

– Та якi багатi, неекономiчнi убори! – обiзвалась Мурашкова. – Купецький Одес не знае економii.

– Отам-то мабуть принципiв пiд тим париком та страусовими перами! – сказав Комашко.

– О, певно, багато: принцип кукурудзи, принцип пшона, принцип гречки, принцип полови – i пануючий принцип убрання бiблiйноi Савськоi царицi, – сказала Саня.

 – Це один принцип, що од часiв Соломона та Савськоi царицi, надiсь, тiльки й дiйшов до наших часiв незмiнно.

– Ви така палка оборонниця жiночого питання й нападаетесь на дам, – сказав Комашко.

– В чому в чому я оборонниця жiночого питання, тiльки не в цьому; це зоставляю будлi-кому iншому. Я в своему сiрому добрi вибiгла на гулянку мiж iх, неначе сiрий вовк з лiсу, бо кажуть же: «Що сiро, то й вовк», – сказала Саня й весело зареготалась.

– Добре ви обписуете, iй-богу, добре! – сказав Мавродiн.

– Пишуть же паризькi газети за дамськi убори на великих аристократичних балах, – сказала Саня. – Якби в нас був такий звичай, то одеськi газети мали б багатющий матерiал. Чи не скопiював часом Флобер в своiй «Спокусi св. Антонiя» з одеських дам Савськоi царицi, що з’явилась в мрiях святому Антонiевi в Фiваiдських пущах?

– А в нас в Одесi е таки чимало Савських цариць, – обiзвався Мавродiн.