Одіссея

В гаванi скраю стояв вiн, до нього супутники гiднi

Вже позбирались, богиня ж вiдваги усiм додавала.

Інше замислила тут ясноока богиня Афiна:

До Одiссея божистого в дiм увiйшла вона швидко,

В очi усiм женихам солодкого сну повливала,

Розум питцям помутила i келихи вибила з рук iх.

Довше сидiти несила було iм, i спати до мiста

Всi подалися, бо сон iм солодкий упав на повiки.

Тут Телемаха з покоiв, збудованих зручно й вигiдно,

Кличе до себе iзнов ясноока богиня Афiна,

Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа:

«Товаришi, Телемаху, твоi в наголiнниках мiдних

Вже посiдали за весла й твого дожидають вiд’iзду.

Отже, ходiмо, не треба вже довше iз цим зволiкати».

Мовивши так, уперед вирушае Паллада Афiна

Кроком швидким, а за нею i вiн по слiдах божественних.

Вийшли до моря вони, де стояв корабель бистрохiдний,

На узбережжi пiщанiм супутцiв знайшли кучерявих.

З словом звернулась до них Телемахова сила священна:

«Друзi, ходiм принесiмо припаси, – усе вже готове

В домi лежить.

Анi служницi, окрiм однiеi, яка про це чула».

Мовив це й вирушив вiн, i всi тут же за ним поспiшили.

На корабель добропалубний всi перенiсши припаси,

Склали iх так, як звелiв улюблений син Одiссеiв.

На корабель Телемах тодi вслiд за Афiною вийшов;

Сiла богиня тодi на кормi, а поряд iз нею

Сiв Телемах.

На корабель увiйшли i за весла громадою сiли.

Вiтер попутний для них ясноока послала Афiна —

Бистрий Зефiр зашумiв, винно-темним шугаючи морем.

А Телемах уже наглив супутцiв, звелiвши iм швидше

Снастi крiпити, й вони наказу послухали радо.

Щоглу соснову пiднявши, в гнiздо посерединi, в кiнсель,

Вставили мiцно й до переду линвами враз прив’язали

Та натягнули ремiнням заплетеним бiле вiтрило.

Вiтер надув полотно, i враз зашумiла обабiч

Хвиля пурпурна пiд кiлем судна, що плинуло легко, —

Плавно по хвилях шумливих верстав свою путь корабель той.

Снастi усi закрiпивши на чорнiм суднi бистрохiднiм,

Повнi по вiнця вина мореплавцi поставили чашi

Й вiчноживущим, безсмертним богам з них лили узливання,

Бiльше ж вiд iнших усiх – ясноокiй Зевсовiй доньцi.

Так цiлу нiч, цiлий ранок верстав свою путь корабель той.