Остання красуня Півдня

Наступного ранку вона розшукала уривки в кошику для смiття, вирiшила, що останнiй варiант – найкращий i надiслала йому точну копiю. Ось вона:

Любий Скотт! Хочу тобi повiдомити, що сьомого лютого зупинюся в готелi «Рiтц-Карлтон», приблизно на сiм днiв. Якщо зателефонуеш менi якось дощового вечора, то запрошу тебе на чай.

    Щиро твоя, Янсi Боуман.

VII

Янсi вирiшила зупинитися у «Рiтцi» тiльки тому, що якось сказала Скотту, що завжди рееструеться саме там. Коли вона приiхала в Нью-Йорк – крижаний Нью-Йорк, незрозумiлий загрозливий Нью-Йорк, зовсiм не схожий на те безтурботне мiсто театрiв i побачень у коридорах готелю, котрий вона ранiше знала, – в ii гаманцi було рiвно двiстi доларiв.

Бiльшу частину своiх грошей вона вже витратила i тепер iй довелося поступово жертвувати тими священними трьома сотнями, аби замiнити важку чорну траурну сукню, яку вирiшила вже не одягати, на нiжну й милу напiвтраурну.

Зайшовши в готель, коли його витончено одягненi клiенти саме збиралися на обiд, вона вирiшила вдати спокiйний i втомлений вигляд.

Клерки за конторкою, звiсно, знали, скiльки в неi в гаманцi. Вона навiть уявила, як хлопцi-посильнi насмiхалися над ii iноземними марками, котрi та вiдпарила зi старого багажника батька й приклеiла на свою валiзку. Вiд цiеi останньоi думки вона здригнулася. Можливо, цi готелi й пароплави вже давним-давно вийшли з моди чи просто не iснували взагалi.

Вистукуючи пальцями по стiйцi якийсь ритм, вона роздумувала про те, чи зможе вона, якщо забракне готiвки за номер, змусити себе посмiхнутися й пiти з таким невимушеним видом, щоб тi двi багато вдягненi дами, що стояли поруч iз нею, нiчого не запiдозрили? Як небагато потрiбно дiвчинi у двадцять рокiв, щоб повнiстю вiдмовитися вiд самовпевненостi! Три мiсяцi без надiйноi опори в життi залишили незгладимий слiд у душi Янсi.

– Двадцять чотири шiстдесят два, – байдуже мовив клерк.

Їi серце заспокоiлося, i вона пiшла за хлопцем-посильним до лiфта, мимохiдь байдуже глянувши на двох модно одягнених дам.

Їхнi спiдницi – довгi чи короткi? Довгi, помiтила вона.

Вона замислилася над тим, на скiльки можна подовжити спiдницю свого нового костюму для прогулянок.

За обiдом ii настрiй покращився. Їй вклонився метрдотель. Легкий шурхiт розмов, приглушений гул музики заспокоiли. Вона замовила якусь надзвичайно дорогу страву з динi, яець й артишокiв i, кинувши оком на чек, що лежав бiля ii тарiлки, пiдписала на ньому номер своеi кiмнати.