Сталіна не було

крiзь кригу зневаги як нам Його полюбити?

з чого смiетесь, з чого ви плачете, дiти?

? ? ?

Як в море з розгону пiрнаю глибоко в мрiю

шкода що вибратися на сушу не вмiю

i немае менi пiдмоги навiть руки святого Миколи

я знаю одну молитву або мантру «бiльше нiколи»

i чайки кричать «амiнь» i кружляють над морем

скляним морем до самого дна прозорим

i ходять по дну iстоти невiдомi для науки

i тягнуть до мене корали багатоперснi руки

? ? ?

Каже Марii Ганна:

Чиста моя, бездоганна!

Ми йдемо сьогоднi до Храму,

на велику Храмову гору!

Там високi Господнi брами,

там старцi вивчають Тору,

там рiжуть для Бога ягняток,

там Спасiння початок.

Каже Ганна Акiму:

не бувае вогню без диму,

не вмирае жертва даремно,

окропляючи землю кров’ю,

бо для Господа це приемно —

страждання разом з любов’ю

з жертовника вище й вище…

на землi – лише попелище.

Каже Марiя Ганнi:

Приходять часи останнi,

Мабуть Спасiння близько

якщо, тримаючи руку

батька, iде дiвчисько

до Храму, й не можна руху

Божого припинити.

Я дитина – будьмо як дiти.

Каже Акiм: Марiе!

Божа сила в дiвчинi дiе.

Хай читае, хто мае очi,

у Книзi Письмо Господне —

Подолае сiм’я жiноче

сiм’я Змiя сьогоднi.

Дав Господь тобi долю —

сумiш радощiв й болю.

Каже Марiя: Знову

пiдкоряюсь я Божому Слову,

в Храм пiду, якщо треба,

народжу вiд Духа Сина,

Досягну до самого неба,

Й зникне людська провина.

Й заспiвають янгольскi зграi

й усiм буде мiсце в раi.

? ? ?

Шануй батька i матiр свою, особливо там, куди

ти пiшов, покинувши iх назавжди,

там молочнi рiки, кисiльнi там береги,

золотi корови, срiбнi роги,

ходять по небу, по колу двадцять чотири зорi,

де коровай ось такоi ширини, як iли царi ввечерi.

Потонеш в рiчцi —

будеш плисти в молоцi парному,

Помреш – поховають тебе не в землi,

у киселi заварному.

Будеш живий – потихеньку розжовувати коровай,

всi виживають якось, i ти – виживай.

Тiльки випливе з молока багряна рибонька-Бог,

повернеться, покаже тобi перловий, лускатий бiк,

вдарить хвостом в молоко, освiтить твою душу лицем,

скаже: гарний, хороший, а бачив ти Матiр з Отцем?

На тому чи на цьому свiтi, там або тут

сидять у темрявi, лоеву свiчечку бережуть,

колискову пiсню тчуть,

тебе, небого, ждуть.