Сталіна не було

Монолог

? ? ?

менi тринадцятий минало

у школi я вивчав Тараса

життя складалося невдало

хрущовський рiк порожня каса

за бiлим хлiбом в довгiй черзi

як у москвi до мавзолею

стоять похмурi люди змерзлi

в гастрономiю бакалею

де ж за селом пасуть ягняток

десь на пiдручника сторiнцi

привiт Тарасе дня початок

сиджу з млинцями наодинцi

холоднi сiрi як обличчя

старих сусiдiв з пiвпiдвалу

двадцяте тужнее сторiччя

спiва тиранам пiснь зухвалу

менi тринадцятий минало

i Боже як давно минуло

i смерть свое готуе жало

як кат до скронi тулить дуло

о думи моi дiти моi

повсякдень з вами лихо й лихо

десь у приймальному покоi

душа моя зiтхае тихо

а там десь розуму палата

залiзне лiжко без матраца

там ковдра як життя строката

там школа де вивчав Тараса

? ? ?

у перспективi кожне дерево полiно колода чи плаха

а поки що мiж гiлок клацае мала птаха

в перспективi всi ми пригорща праху

навiть ти козаче впертий не знаеш жаху

навiть ти ледаче шабля люлька-бандура

кiнь прив’язаний неподалiк у коняки губа не дура

щипае травичку дивиться чорноокий в козацьку спину

а козак спiвае-волае на всю Украiну

а вся Украiна чуе-слухае бо не почути не можна

повна пляшка у перспективi пляшка порожня

тому-то i ридае-плаче верба бiла бурхливо

що iй не до вподоби загальна ота перспектива

що охолоне земля покриеться крижаною корою

нiчого не росте анi на горi анi пiд горою

i що залишаеться тут герою зi спiвом i грою

тому-то смутно часом навiть герою

? ? ?

не кажiть свiт зловив нас в мережу

тому що ми самi е мережа

що впiймала свiт

живий

надзвичайно зворушливий

ми зловили свiт i тепер не знаемо

як ним розпорядитися

? ? ?

Вiн говорив

я вб’ю себе

при першiй зустрiчi

з самим собою.

Вiн живий.

Так i не зустрiлися.

? ? ?

Що за потвора над лiсом кам’яновугiльним ногою

вiдчиняе динозаврам гробiвцi! Земля тремтить пiд вагою

величезних лап, таж i хвiст не слаб.

з неi дивляться первiснi обличчя – важко дивитися —

членiв ЦК. Легко тут помилитися.

Хлопчик ламае пирiжок, виiдае начинку.

Душа матерiальна. Тiльки прозора i вагою в пушинку.

Порвались туфлi. Пора вiднести в майстерню,

що бiля ринку.

Швець тримае цвяхи в зубах, i в вуса не дуе,

що динозаври вимерли, його зовсiм не турбуе.