Хмари

Старий батько не знав, де стать, де сiсти: йому прийшлося не тiльки познайомиться з вченим миром, але навiть породаться!

Вже свiтом роз'iхались гостi по домах та все тихенько говорили, як то на свiтi не до ладу бувае, що одну нiби кохае, а другу бере за жiнку. Все тягли стару пiсню про зраду дiвчатам, про матерiальну жадобу при сватаннi. Тiльки Воздвиженському було байдуже за те, що б там люди не говорили. Його план так удався, його дiла так йшли до ладу, що вiн був щасливий, вигравши право на дуже вигiдне мiсце мiж людьми.

Пiсля весiлля Воздвиженськi помiстились жити на верхньому етажi, а Дашковичам Сухобрус опорядив тим часом нижнiй етаж. І того ж таки мiсяця вiн проти дому Воздвиженського заклав новий дiм для Дашковичiв.

Молодi жили спочатку мирно й щасливо. Сестри приходили одна до одноi в гостi. Гiтари часто бренькали то внизу, то вгорi. Мартi й Степанидi не зовсiм минув романтичний перiод життя: часто можна було почуть в iх домi спiви. Тонкi жiноцькi голоси зливались гарно й до ладу з чоловiчими в пiснях великоруських й украiнських.

Старий батько часто навiдувавсь до дiтей, щоб послухать веселих пiсень. На противнiм боцi новий дiм рiс вгору, а мiж двома молодими хазяйками в одному домi росла незгода. Переднiше почали лаяться наймички згори й знизу, а за наймичками – й хазяйки. Часто, поодчинявши вiкна, вони голосно й дрiбно перекидались словами про хазяйськi речi… Сухобрус чув те i звелiв майстрам поспiшать з новим домом.

– Дочки моi, не сварiться! В мене вас двi: не поле вами засiяно.

Добра мого буде доволi для вас обох. А коли вмру, то все мое буде ваше – пополовинi, – так вговорював Сухобрус своiх дочок, сидячи в старому флiгелi коло одчиненого вiкна з великим «Печерським патериком» в руках.

Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва. Новий дiм тим часом вже був готовий. Сам Сухобрус посадив своiми руками першi деревця в новому садку. Вiн бiльше любив меншого зятя й меншу дочку, мав iх за добрiших людей, а зятя – за розумнiшого чоловiка.

Старша пара догадувалась за те й почала озираться на всi боки i скоса поглядать на батькiвську прихильнiсть до молодшоi пари.

Тимчасом як Сухобрус опоряджував нове хазяйство своiх зятiв, Воздвиженський i Дашкович складали собi професорську репутацiю. Дашкович швидко визначився мiж професорами своiми лекцiями по iсторii фiлософii i пiддержав репутацiю тiеi науки, котра все стояла в академii дуже добре.