Епоха слави і надії

Сусiди i знайомi сiм'i Крамерiв всi, як один стверджують, що шокованi такими жахливими подiями, оскiльки Алекс не справляв враження людини, здатньоi на подiбну жорстокiсть, – закiнчивши читати газетну статтю, Стажер iз зiтханням обвiв поглядом кiмнату, в якiй колись збиралося i проводило час щасливе любляче сiмейство.

– Вiн не розумiв, що коiть, – похмуро похитав головою Лангре. – Чи часто дорослий чоловiк вирiшуе не просто звести рахунки з життям, але i забрати з собою в могилу всю сiм'ю, щоб…, як там говорилося в статтi? "Вони не випробовували горя через його самогубство"?

Стажер знизав плечима i почав мiряти кроками кiмнату, ходячи туди i назад уздовж фонтанчика:

– Все це дуже дивно.

Крамер явно хворий. Пам'ятаю на першому курсi академii ми вивчали таке поняття, як аутизм – коли людина йде в свiй свiт i втрачае можливiсть розрiзняти дiйснiсть i фантазii. Ця крайня форма вiдходу вiд реальностi – симптом психiчного розладу. Разом з цим поняттям розглядаеться термiнологiя симуляцii. Симуляцiя – так само признаеться, як "захисна реакцiя психопатичноi особи на непосильну для цiеi людини життеву ситуацiю.

Питання про свiдомiсть або несвiдомiсть симуляцii е умовним. Бажання психопата бути або здаватися психiчнохворим може перейти в реальний психiчний розлад. – Стажер задумливо почухав пiдборiддя. – Життя, як воно нам дано, занадто важке для нас. В ньому занадто багато болю, розчарувань, нерозв'язних проблем. Щоб впоратися з всiм цим, нам потрiбна панацея, що дае полегшення…

– Але, перебуваючи в нормальному станi, кожна людина хоче, щоб близькi люди радiли життю, щоб у них все було добре, – опустившись в припорошене пилом крiсло, вiдзначив Лангре.

– Крамер вважав iнакше, – махнув рукою Стажер. – Вiн думав, що його рiдним буде набагато легше померти, нiж пережити його смерть. Вiн не хотiв залишати iх сумувати. В цьому i полягае, так звана шизофренiчна позицiя цього чоловiка. Не складно здогадатися, просто як двiчi два.

– Ти правда думаеш, що тут все просто? – Здивовано пiдняв брови Лангре i подивився на Стефана.

Той, в свою чергу розглядав картину, котра притягнула увагу Лангре на самому початку – рептилоiда з людським тулубом, одягненого в дiловий костюм i тримаючого мiж пальцiв димлячу сигару.

– Люди часто кажуть, що iм набридло жити i вони хочуть померти, але замiсть того, щоб йти i вiшатися, все одно пристiбаються ременями безпеки, коли iдуть на роботу або додому.