Епоха слави і надії

Ти можеш навiть не дiзнатися про це, але… Алекс Крамер сказав одну дуже мудру фразу – "Зрозумiти самовбивць може лише той, хто побував на iхньому мiсцi"…

– Існуе кiлька теорiй, чому люди все ж наважуються звести рахунки з життям, – вирiшив розвинути тему Стажер – найпопулярнiша, до неi я найбiльше схиляюся – психологiчна. Є так звана "трiада самовбивцi". Це бажання вбити, бажання бути вбитим i бажання померти.

Вони неквапливо вийшли з будинку. На вулицi Лангре пiдпалив цигарку, це йому хотiлося зробити ще в особняку.

Стефан заправив електронку. Палити йому не особливо хотiлося, швидше так – за компанiю.

– Треба iхати до художника в психлiкарню, – зробивши перше затягування, сказав вiн i опустився на всiянi листям сходинки в головного входу.

– Цей Крамер не художник, – поправив його Лангре. – Хтось хоче, щоб ми так думали, але це неправда. Ти не звернув уваги на замiтки Алекса, якi вiн залишив на полях газети? Почерк не спiвпадае з тим, що на картинах. Не помiтив, що в будинку немае нi фарб, нi пензлiв, нi полотен?

Несподiвано в двiр в'iхав фургон, голосно скрипнув гальмами.

Лангре встиг помiтити лише водiя в масцi i спрямоване на них дуло пiстолета. Загартований роками роботи, вiн вiдреагував блискавично – йому вистачило кiлькох секунд, щоб пiдскочити до Стажера i штовхнути того на сходинки, прикриваючи вiд кулi власним тiлом. Стефан встиг лише здивовано ахнути. Лангре сiпнувся вiд кулi, що потрапила в спину, i хворобливо поморщився. Добре, що навiть в останнiй робочий день вiн не став зраджувати своiм звичкам i надiв бронежилет.

Синяк звичайно буде знатний, але в цiлому вiн залишиться неушкоджений. Якщо звичайно стрiльцю не закортить продiрявити йому i голову. Лангре зi стогоном перекотився на спину. Стажер тут же схопився на ноги, швидким рухом дiстав з портупеi пiстолет, зробив кiлька пострiлiв, цiлячись то у водiя, який вже почав розгортати фургон, збираючись вшитися, то по колесам автомобiля. Пострiли виявилися вдалими – машина, сiпнувшись, зупинилася.

Тримаючи пiстолет напоготовi, Стажер повiльно пiдiйшов до водiйських дверей i опустив зброю.

Хвилюватися вже було нiчого – в головi стрiльця зяяла дiра. Сам Стефан в голову не цiлився, судячи з усього, водiй застрелив себе сам. Лангре мовчки, зняв з мерця маску i здивовано пiдкинув брови, дiзнавшись в нiм зниклого Арт – дилера.

– Нiчого тут не чiпай, викликай експертiв. Вiдбитки i iнше залиш iм, це iх робота. Краще йди, збери всi гiльзи, – почав керувати Лангре.