На нашем сайте вы можете читать онлайн «Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)

Автор
Дата выхода
08 ноября 2018
Краткое содержание книги Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Федір Титарчук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Перед Вами збірка дитячих казок. Місце дії: «казкова» місцевість десь на Полтавщині, районі, як відомо, що славиться притулком відьом, нечисті і наповнений іншими атрибутами надприродного. У лісі, де раніше стояли військові, які покинули ці місця, залишивши все своє нерухоме господарство. Залишилося і депо, яке з часом почало приходити в запустіння, як і всі в цьому лісі, поки в ньому не оселилися мандрівні паровозики.
Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вони як тiльки дим побачили з труби, та запах свiжого хлiба почули, тут же зрозумiли – колобка готують i якщо судити по кухонноi книзi про приготування Колобчукiв, то вiн обов'язково втече вiд старих. Тому не стали його на дорiжцi чекати, поки вiн всiх iх обежить, обдурить да посмiеться, а вирiшили самi до будиночка прийти, зiграти на випередження, так би мовити.
Колобчук навiть розгубився i тому втратив дорогоцiнний час, бо з будиночка вже на вулицю вибiгали дiд з бабою, iх внучка Альонка, кiт Мурчик i собака Бобанька.
– Тримай його! – закричала бабулька. І ii крик став командою для Колобчука. Вiн вийшов iз зацiпенiння i що було прудкостi смикнув вiд них вздовж залiзничних колiй, рятуючись вiд переслiдування.
– І ось тут з'являюся я, – нарештi перейшов до своеi частини iсторii Чу-Чухiн. – Як ви пам'ятаете, я тодi iхав навантажений, вiз метал на МЕТАЛОБАЗУ i насолоджувався погодою, природою та можливiстю подорожувати. Ось тут я i помiтив Колобчука. Той що сил намагався вiдiрватися вiд переслiдувачiв, але тi, пiдiймаючи клуби пилу, мчали за ним.
– Що трапилося?
– З'iсти хотiли … – важко дихаючи пояснив вiн.
– Застрибуй! – скомандував я, пригальмувавши бiля нього.
Колобчук застрибнув i тут же сховався у мене в кабiнi, а я як мiг почав прискорюватися. Переслiдувачi не вiдразу зрозумiли що сталося i навiть пробiгли повз мене, все так же пiдiймаючи клуби пилу. А коли розiбралися що до чого, то ми з Колобчуком вже котили у всю мiць i Колобчук iм спiвав свою пiсеньку, як вiн бабусi пiшов i вiд дiдуся пiшов…
– А потiм ти його привiз сюди i вiн став тут дiловодом i бухгалтером.
– А потiм я привiз його сюди i вiн став тут дiловодом i бухгалтером, – погодився Чу-Чухiн. – Але це потiм. Поки ж це не вся iсторiя, i я б сказав, що вона тiльки починаеться.
– Так? – здивувався паровозик. – Тодi я не перебиваю.
– Ми з Колобчуком зрадiли, що так легко вiдiрвалися вiд переслiдувачiв. Вiн представився, я теж сказав, що мене Чу-Чухiним звуть. Вiн повiдав менi свою iсторiю, я розповiв, що живу в одному цiкавому мiсцi – у занедбаному депо, а зараз виконую замовлення, везу вантаж на МЕТАЛОБАЗУ. Пiсля цього можу його до нас пiдкинути. Вiн зрадiв, подякував. І за цiею розмовою ми доiхали до самоi МЕТАЛОБАЗИ.
На базi ми пробули години три, не менше.






