Кохання останнього магната

Жак чи то зомлiв, чи просто зник з очей, а татко вчепився за стiл i щодуху горлав: «З тобою все гаразд?» А за вiкном спiвачка якраз дiйшла до пронизливоi кульмiнацii: «Я люблю лише тебе», де затрималася, а потiм, заприсягаюся, завела усе знову. Чи, може, то пiдплигнула голка на записуванiй платiвцi.

Кiмната майже завмерла, лише пiд ногами вiдчувалося дрiбне дрижання. Всi обережно рушили до дверей, включаючи й Жака, який вигулькнув як з-пiд землi, i п’яною хиткою ходою через приймальню попростували до чавунного балкону.

Майже скрiзь все свiтло «вирубило», i то тут, то там чулися крики й окрики. На якусь мить ми завмерли, чекаючи на новий поштовх, потому, не змовляючись, метнулися до кабiнету Стара.

Його кабiнет був великий, проте менший за батькiв. Стар сидiв на краю дивана, протираючи очi. Коли стався землетрус, вiн, судячи з усього, спав i тепер намагався збагнути, чи то вiн йому наснився, чи насправдi був. Коли ж ми запевнили його, що вiн таки йому не наснився, Стару здалося все це вельми потiшним, аж тут почали разом видзвонювати телефони.

Я ненав’язливо, наскiльки то було можливо, спостерiгала за ним. Вiд втоми вiн був геть сiрий, та поки вiн слухав телефон та диктограф,[51 - Вид офiсного телефонного апарата голосного зв’язку без слухавки.] в очах у нього з’явився вогник.

– Прорвало пару водогiнних магiстралей, – повiдомив вiн татка. – Тi, що ведуть на знiмальний майданчик.

– Грей саме знiмае у «Французькому селi», – зазначив татко.

– Вода розлилася ще навколо «Станцii», а також, хай йому бiс, в «Джунглях» i на «Куточку мiста», та, здаеться, нiхто не постраждав. – Мiж дiлом вiн похмуро потис менi руки. – Де ти пропадала, Сесилiе?

– Монро, ти туди йдеш? – запитав татко.

– Коли зберу всi новини. Також вийшла з ладу одна з лiнiй електропередач… Я вже послав за Робiнсоном.

Вiн усадив мене поруч себе на диван i попрохав розповiсти про землетрус знов.

– У тебе втомлений вигляд, – сказала я проникливим материнським голосом.

– Еге ж, – погодився вiн. – Нема куди ходити вечорами, тож я просто працюю.

– Я влаштую пару вечiрок для тебе.

– Ранiше я грав з компанiею в покер, – сказав вiн задумливо. – До того, як одружився. Та всi вже повмирали вiд запою.

Мiс Дулан, його секретарка, увiйшла з купою свiжих поганих новин.

– Робi, як прийде, про все подбае, – запевнив Стар татка. – Вiн повернувся до мене. – Робiнсон – то справжня знахiдка.