Товариство осиротілих атеїстів

Хлопчаковi було чотири з половиною i вiн цiлком i повнiстю пiшов у батька. Хiба що отi окуляри у дешевiй пластиковiй оправi, а в Дiми ж стовiдсотковий… Хоча Тонi лiкар сказав, що це може «перерости» у далекозорiсть. Вiн був таким кумедним i водночас до трему рiдним – цей хлопчик в окулярах i штанцях iз саморобними пiдтяжками, що трималися на кiстлявих плечах.

Тоня вагалась, не знаючи напевно, що робити далi, i стовбичила на гамiрному перехрестi в центрi Киева. Закiнчився робочий день понедiлка, i ii зусiбiч оточували кудись прямуючi громадяни.

Потiм вирiшила купити «Радянську Украiну» в круглому кiоску пiд смiшним червоним дахом, мов мухомор. Такi кiоски були повсюдно. Продавчиня ретельно вiдрахувала Тонi здачу: «Вiсiмдесят копiйок. Тримайте, громадянко» i обережно просунула у вiконце газету. Тоня гречно подякувала i навiть усмiхнулася. Їй було шкода цих продавчинь – бiдолахи вимушенi стирчати увесь день в задушливих кiосках, немов сiльськi собаки в будках. Дiвчина розгорнула газету i почала читати на першiй шпальтi:

«Учора, 3 липня, в Киевi вiдкрилась VII сесiя Верховноi Ради Украiнськоi Радянськоi Соцiалiстичноi Республiки.

У сесiйному залi Верховноi Ради УРСР зiбрались депутати Верховноi Ради Украiнськоi РСР i гостi – стахановцi…»

«Навiщо я це роблю? Навiщо купила газету?» – пронеслось у неi в головi. Власне, вона завжди починала читати новини, коли хвилювалась або не знала, чи чинить правильно. Благо, недостачi в перiодицi не було.

Видання на любий смак i бiльшiсть двома мовами: украiнською i для тих, хто не знае, деякi газети, дарма, що з iншими назвами, дублювалися росiйською.

Ось тут – соцзмагання, будiвництво Куйбишевськоi електростанцii, листи товаришу Сталiну вiд секретаря Астраханського обкому партii, Черкеського обкому… Сiвба, стаханiвське змагання, знову – соцiалiстична розбудова. Вiрнiсть трактування творiв Лесi Украiнки…

«…Є одна галузь науки, знання якоi повинно бути обов’язковим для бiльшовикiв усiх галузей науки – це марксистсько-ленiнська наука про суспiльство, про закони розвитку суспiльства, про закони розвитку пролетарськоi революцii, про закони розвитку соцiалiстичного будiвництва, про перемогу комунiзму», – увiщував голова ради мiнiстрiв СРСР, товариш Сталiн.

Потiм йому знову писали вiдкритi листи якiсь секретарi…

Тонi стало трохи легше, i вона заспокоiлась пiд навалою непотрiбноi, якоiсь… гiпнотизуючоi iнформацii.