Товариство осиротілих атеїстів

Якщо вже говорити про те, що у вiддiлку називали «характеристикою», то вiн був зросту метр сiмдесят сiм. Вага – дев’яносто кiлограмiв. Очi каро-зеленi, iнодi – жовтi. Барильце, що вже намiчалося, i порiдiла шевелюра. Коли посилено займався спортом i не впадав у перманентнi, однак легкi запоi (знаете, е такий тип маскулiнних чоловiкiв, котрi без певного рiвня етилового спирту в кровi – мов без рук), то розквiтав i легко набирав м’язову масу.

Імовiрно, вам цiкаво, звiдки я знаю його «орiентування» i придiляю цьому таку увагу? Адже я не дуже полюбляю надавати зовнiшнiх характеристик героям, якi, я в цьому впевнена, набувають iх самi, в вашiй багатiй уявi.

Рiч у тiм, що оце саме «орiентування» саме зараз на його роботi посилено вивчае начальство. Бо не лише товариша Богдана переводять до iншого вiддiлку.

Однак Геннадiй Петрович про це ще не знае. Вiн спокiйний i пишаеться собою, бо саме закiнчив розробку справи одного такого – iдейного.

І вважае себе справжнiм громадянином – не зiпсованим, як-от iншi, iдейнi. Котрих тiльки (якщо вiрити словам кмiтливого товариша) i саджали зараз.

***

Власне, всi вони були iдейними – тi, яких доручали таким, як вiн, чекiстам-мдбешникам. Однi iх, нескорених, розробляли, iншi – вели. Ще були третi, iнформатори – тi втиралися до них у довiр’я, слухали на кухнi iхнi розповiдi, гойдали в такт ногою пiд iхнi пiснi, дивилися iм в очi i кивали головами: «Говори, говори, розкажи менi все»… І крутилося веретено стрiчi, розмотуючи нитки долi.

А потiм, уже там, у ГУЛАГу, iх також зустрiчали чекiсти, адже охоронцями Головного управлiння виправно-трудових таборiв, трудових поселень i мiсць ув’язнення виступали працiвники Мiнiстерства державноi безпеки.

Особисто для нього, майора того самого мiнiстерства, громадяни Радянського Союзу дiлились на два типи: були лише зека (дарма що Беломорканал добудували, а термiн «заключонний каналоармiець», себто навiть його абревiатура, залишилась, в’iлась) i чекiсти.

Вся падаль i гниль, всi блатнi, всi калiки, торгашi, iдiоти, котрi не могли за себе постояти i на яких могли в будь-яку хвилину донести, всi поети, нацiоналiсти, всi незгоднi – то були потенцiйнi зека.