Панна Марічка

Любава, жiнка Олеся, невiстка баби Одарки, 28 рокiв.

Поляки-атакуючi, пораненi, вбитi.

Дiвчатка (подруги Марiчки):

Агаша, 14 рокiв, Гануся, 15 рокiв.

Парасковiя, дочка Павла та Оляни, 13 рокiв (1659 рiк).

П’еса включае подii з 1648 до 1671 рокiв. Дiя перша – 1648 рiк, дiя друга закiнчуеться початком 1649 року. Дiя третя – з 1649 по 1652 роки. Дiя четверта з 1658 по 1671 роки. Основнi подii вiдбуваються на козацькому хуторi Вiльнiм, недалеко вiд Запорiзькоi Сiчi. Основна декорацiя: з одного боку – хутiр (хати, здалеку млин), з iншого боку – галявина, рiка, дуб, кiнь, вдалечинi гай.

1- хати, якi можуть вiдчинятися, щоб показати внутрiшнiй iнтер’ер (сiм’i Лободи, баби Ганi, Одарки, Фотинii. Вiдчинена хата Фотинii одночасно перетворюеться в лазарет для козакiв. Потiм такий лазарет в хатi баби Ганi). Мiж хатою Лободи та баби Ганi сiнник Лободи та тин. Коло хати Одарки калина, лавка. Мiж хутором та рiкою декорацiя церкви, яка зображуе поперемiнно ззовнi храм та iконостас.

2- Степ/поле бою, пiдводи.

Дiя перша

Ява І

(1648 рiк. Хата Гликерii, стiни розмальованi, у кутку iкони, на вiкнах рушники, у вiкна дивляться квiти. Вона пораеться у печi, варить суп).

Гликерiя. Марiчка, принеси води, поквапся, менi треба тiсто на галушки замiшувати, бульйон майже готовий.

Марiчка(залишае сапку в городi). Зараз, мамо! (Пiшла мити ноги).

Гликерiя. Ой, iще ноги мие, не можеш до криницi збiгати, не взуваючись?

Марiчка.

Гликерiя. Куди там, козаки, рано тобi ще про козакiв думати.

Марiчка. А вам же теж було шiстнадцять, коли ви з батьком полюбили одне одного.

Гликерiя. Згадала, то коли було! Твiй батько менi проходу не давав! Перший красень був, високий, спритний. А тепер, хоч i невисокий, але мiцний, що дуб. (Смiеться). Давай, бiжи, бiжи, та не мели там з козаками, неси воду скорiше.

(Марiчка поправила гребенем неслухняне волосся, пов'язала жовту стрiчку, вставила пiд неi коло лiвого вуха нiжну бiлу дiбровну вiтряницю i пiшла, взявши коромисло i вiдра. Вона не йшла по вулицi, здавалося, пливла, як лебiдка. Струнка, немов берiзка, в бiлiй вишитiй блузцi, червонiй тонкого сукна спiдницi. А на шиi – до десяти ниток рiзних бус, а ще хрестик на сувороi нитцi i образок Богородицi. Марiчка бачить бiля тину стару сусiдку).

Марiчка.