На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пасербки восьмої заповіді». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пасербки восьмої заповіді

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Пасербки восьмої заповіді, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пасербки восьмої заповіді. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів…
Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись?
Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Пасербки восьмої заповіді читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пасербки восьмої заповіді без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я бiльше не можу бачити тебе вранцi живою, знаючи, що вночi спостерiгатиму знову до найдрiбнiших подробиць твою смерть. Я плутаю сон з дiйснiстю i незабаром збожеволiю. Борги треба сплачувати. Ми бiльше не побачимося. Якщо ти не спалила листа, прочитай його – i все зрозумiеш. Якщо ж спалила… утiм, пусте. Я люблю… Я любив тебе, Марто!
Прощавай.
Твiй Джош».
В очах у Марти на мить потемнiло, iй здалося, що серце зараз не витримае – зупиниться. Потiм вона кинулася до скриньки, де зберiгався лист, тремтячими пальцями розiрвала дебелий вощений папiр…
…Пiвняче Перо дав Джозефовi рiвно рiк.
Слуги ледве встигли вiдкрити ворота, коли Марта на гарячково засiдланому жеребцевi, не розбираючи дороги, промчала розкiшним баронським парком, топчучи iталiйськi троянди та голландськi тюльпани; копита жеребця пiдривали м’яку чорну землю, розкидали навсiбiч пухкi грудки, безжалiсно ранили доглянутi клумби й квiтники – i тiльки вiтер здивовано присвиснув услiд вершницi, яка зникла за поворотом.
– Божевiльна! – з прикрiстю й захопленням пробубонiв садiвник Альберт i, зiтхаючи, пiшов виправляти завданi Мартою збитки.
9
«Надто пiзно!» – немов похоронний подзвiн пролунав у Марти в головi гул дзвiницi з церкви Санкт-Марiя-Ам-Гештаде. Вiн сповiщав про пiвнiч. Буквально впавши зi спини храпливого коня, жiнка кинулася через луку до ледь помiтноi в темрявi чорноi плями – до хижi.
вторило йому з темноi хижi безнадiйне собаче виття, вiдлякуючи довколишнiх жалких упирiв – чи, може, то Мартi тiльки здалося?..
Вискнули й розчинилися замшiлi дверi, зависли на однiй iржавiй петлi, свiчка, що горiла в кутку хижi, жбурнула жiнцi в обличчя рванi вiдблиски – i Марта побачила: важка колода вiдкотилася вбiк, а вив тут пес на кличку Одновухий, не дуже давно пiдiбраний Джошем у iхньому улюбленому парку бiля ставка з лебедями… А над невтiшним собакою погойдувалося на туго натягнутому поясному ременi тiло людини.
Джозеф.
Вона спiзнилася.
Пес почав стрибати навколо Марти з нiмим благанням в очах – i божевiльна, не людська, скорiше, звiрина надiя кинула Марту вперед.











