На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пасербки восьмої заповіді». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пасербки восьмої заповіді

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Пасербки восьмої заповіді, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пасербки восьмої заповіді. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів…
Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись?
Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Пасербки восьмої заповіді читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пасербки восьмої заповіді без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Нечуваним ривком вона пiдтягла колоду, вилiзла на неi, висмикнула з потайних пiхов у рукавi Джоша його вузький нiж i одним рухом – лезо був гострим, як бритва, – перерiзала ремiнь.
Мовчун, як той лантух, упав на долiвку, i Марта, утративши рiвновагу, впала зверху.
Пропущений через пряжку кiнець ременя защипнуло мiдним язичком, петля нiяк не хотiла розпускатися, руки Марти тремтiли, Одновухий нестямно вилизував рiдне посинiле обличчя з бiлими плямами очей – чумний кошмар обступив Марту зусiбiч i задоволено щирив божевiльну пащу.
Цiлковита безвихiдь.
Найсправжнiсiнька.
Мартi хотiлося завити, як щойно вив пес, а якщо не стане сил навiть на виття – повiситися тут-таки, на тiм же ременi…
Але замiсть цього, ще сама не розумiючи, що робить, вона вiдштовхнула пса, взяла в долонi холодiюче обличчя веселого кишенькового злодiя, який загинув через неi, i прикипiла поглядом до мертвих очей.
Наступноi митi свiча, жалiбно блимнувши, узялася кiптявою, пес нажахано заскиглив, а з темряви, що скулилася в закутку, почувся глузливий голос:
– Ти спiзнилася, жiнко.
Марта Івонич, прийомна дочка Самуiла-турка iз Шафляр, знала, хто говорить зараз iз нею. Зовсiм поруч, невидимий у могильному мороцi хижi, стояв Великий Здрайця – лише зблиснуло рудим полиском пiвняче перо на беретi та ковзнули лепiтки по срiблу пряжки.
О, цей мiг пообiцяти багато чого! Може, навiть вiдпустити Джошеву душу в обмiн…
«Нiколи не ставайте на шляху у Великого Здрайця, – казав Самуiл-баца.
Вiрити не можна. І перетинати йому шляху теж не можна, тим бiльше, що це все одно даремно; але Марта вже затялася: зi звичною вiдстороненiстю потяглася вперед, до мерця, якого вона могла уявити тiльки живим; не простягнувши невидимоi руки, як звичайно, всiею своею iстотою вона кинулася назовнi – i невидимi ворота з брязкотом розчинилися перед жiнкою.
Цього разу за ворiтьми не було пiдвалiв, скарбниць i лабiринту. Не було й Стражiв, убитих самим Джошем ще тодi, в ii мареннi, в ту мить, коли Мовчун пiдписав кров’ю диявольський договiр, чим зняв охорону власноi душi, – о, тепер вона розумiла це! – навколо простяглася схожа на вiспяне обличчя рiвнина, вона ледь помiтно мерехтiла в яскравому мiсячному свiтлi, у сивiй просторiнi бродили примарнi тiнi, а прямо перед ворiтьми лежала оголена людина.











