На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сага про…». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сага про…

Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
Краткое содержание книги Сага про…, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сага про…. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Людмила Когут) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Кожна людина, як дерево, має коріння. Це коріння – її родина. Роман «Сага про...» – своєрідна мандрівка словом крізь глибини родинної таємниці. Вічна тема – життя і смерть, кохання і зрада, пошук істин і переживання. Крізь сюжетну канву роману читач доторкається до різних граней суперечливого життя всіх членів великої родини. Книжка стане добрим другом і порадником для кожного, хто опинився в тенетах родинних проблем. Автор спонукає задуматися над своїм життям, нагадує кожному, що найбільша таємниця для людини – вона сама: її любов і ненависть, сила і слабкість, мудрість і невіглавство. У романі виразно проступає авторська позиція: життєрадісний оптимізм, віра в добро. Роман не залишить байдужими ваші серця і душу.
Сага про… читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сага про… без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
навiть на похорон приiхав пiзнiше, всi вже почали хвилювались, бо це не мiсто, де покiйника могли забальзамувати чи покласти в холодильник моргу. Це село, тим бiльше надворi був червень, спека.
Ховали ii на другий день, хоча в селi було заведено, щоб покiйник у власнiй хатi був двi ночi. А тут не дотримали давнiх звичаiв, бо померла вона вiд серцевого нападу i дуже опухла. Вiдспiвали небiжку. Поминки зробили пiд хатою на подвiр’i, де зiбралися родина, вчителi зi школи, сусiди, правлiння колишнього колгоспу та сiльський священик.
…на початку ii вчителювання школа мiстилась у старих панських покоях, переобладнаних пiд навчальний заклад ще з початку радянськоi влади, яка вперше «пiд радiснi овацii» прийшла на захiд перед вiйною. Бiля школи була маленька господарська прибудова, яка довгий час слугувала домом для ii сiм’i. Коли в пiслявоеннi роки Христину призначили керiвником, школа виглядала кепсько. Переживши вiйну, панський будинок постарiв i частково зруйнувався, тож молода директорка мала широке поле дiяльностi, щоб усi цi руiни довести до ладу.
на службi Божiй за покiйною отець Михайло, ii давнiй друг, за вiком трохи старший вiд неi, зi щирим сумом у голосi пригадував, що ii починанням не було кiнця i краю, усе щось мудрувала та впроваджувала, залишила за собою свiтлий слiд, хоча мала тяжке особисте життя, бо пiднiмати чотирьох дiтей – не мед iсти…
на поминках односельцi розповiдали рiзнi дрiбницi з ii життя, якi iм запам’ятались, а дiти та онуки слухали i пишались нею, хоча сьогоднiшня подiя була найсумнiшою в iхньому життi.
У кiнцi звично заспiвали «Вiчная пам’ять», усi знову просльозились та розiйшлися по своiх закутках. Залишилися тiльки рiднi, яких було чимало, дiти iз сiм’ями, де в кожнiй було по двое своiх дiтей, деякi з них уже були одруженi та приiхали зi своiми дружинами, чоловiками та маленькими дiтьми.
Приголомшенi незахищенiстю людини перед смертю, вони, як тi вiвцi без пастуха, никали один поза одним подвiр’ям, чiплялись якихось дурниць, переставляли з мiсця на мiсце тарiлки, збирали зi столiв брудний посуд та недоiдки i за цими дрiб’язковими справами ховали свiй бiль.
– смерть пiдстерегла ii зненацька. Вона була зовсiм здорова та й не стара, а померла в одну мить.










