На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сон тіні». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Исторические приключения. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сон тіні

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
Краткое содержание книги Сон тіні, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сон тіні. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Наталена Королева) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Наталену Королеву (1888–1966) називали Понтійською Амазонкою, княжною іспанського роду, забутою ґрандесою, письменницею світової теми, письменницею-казкою, найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Саме її життя – це вже чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди…
Батьком письменниці був граф Адріян-Ґеорґ Дунін-Борковський зі старовинного українського шляхетського роду, одна гілка якого сполонізувалася, а друга – збагатила козацьку старшину.
Мати походила з не менш старовинного іспанського роду і називалася Марія-Клара де Кастро Лячерда Фернандес де Кордоба де Медіначелі і Фіґероа.
Відома авторка неодноразово перевиданих «Легенд старокиївських» Наталена Королева написала кілька історичних повістей і романів, які, на жаль, і досі не всі знайомі сучасному читачеві. Але це справа часу.
До цього видання увійшли два романи, події яких відбуваються за часів римського імператора Публія Елія Адріяна (117–138).
Роман «Сон тіні» був виданий у 1938 році і востаннє перевидавався у 1991-му. Натомість його продовження – «Останній бог» – залишалось у рукописі в празькому архіві і зараз видається вперше.
Сон тіні читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сон тіні без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я сказала, що я самiтна, сирота. Як Селене в небi.
Але Ізi не додала, що той красень вiдповiв iй: – «Я теж самiтний, як мiсяць…»
А Ізi спитала:
– Тому ти такий зажурений, сумний?
Може, було й нечемно таке казати? Але ж, мабуть, нi. Бо той ефеб вiдповiв вiдразу, без незадоволення:
– А ти це зауважила? – Й додав: – Хiба ж такому метеликовi, як ти, самiтнiсть видаеться тяжкою?
– Нарiкати марно, – спустила Ізi своi довгi вii й задивилась на медальку, що ii юнак мав на шиi. А потiм додала тихо: – Треба приймати свое життя таким, як дають його боги.
А вiн на те:
– Говориш, як вiщунка Сибiлла. Хто тебе навчив цьому?
– Сибiлли нiхто не навчав! – кинула Ізi вже на бiгу, бо треба було знов «до кола».
Ізi роздмухала жарiвню, поставила варитись ранiшнiй кулешик, сiла на кам’янiй лавi бiля Гелене, обхопила руками колiна й розповiдала знову:
– Коли я, вертаючись додому, добiгла до надбережжя, нiби розжеврювалось. Прокидались морськi птахи й рiзкими покликами вiтали день. На рожево тремтячий нашерх моря виплив човен.
Геленiон перестала прати i з цiкавiстю слухала подругу.
– І, ти, поетко, склала нову пiсню? – спитала вона
– А як же iнакше? – здивувалась Ізi. – Ти ж сама розумiеш: коли вранцi перед тебе справа налiво вилетять птахи, це вiщуе щасливий день.
І Ізi заспiвала повним, оксамитним контральтом:
Щасливий день! Ясний мiй день!
Ти радiсно почався.
У серцi дзвоники дзень-дзень.
Менi ж сам бог з’являвся.
Схили же, небо, келих свiй
І щастям всю мене полий.
З вiкна поверху висунулась лиса голова:
– І нема вам упину, цокотухи? Як перестануть цесарки, тодi заводять оцi… цикади та музи з передмiстя! Скажiм для прикладу, хоча б бога посоромились!
– Але! Сховайся, мiсяцю, бо ж надворi вже день давно! – вiдбила жарт грекиня. – Тiльки ж, бачу, фiлософ забув, що сьогоднi вiн мусить вийти э дому зрання.
– З такими грiшницями справдi все забудеш. Бо ж менi з вами таки й не по дорозi.









