Трагедія гетьмана Мазепи

Отож, мiняючи коханцiв, зрештою, i набрела на одного молодика-красеня, авантюриста, готового кинутися в будь-яку пригоду, бодай i ризиковану, Вiллiма Монса. Це був парубок не лише гарний собою, а й досить освiчений, розумний, вельми спритний i до всього ж ще й дотепний. Але дещо забобонний. Носив на пальцях чотири каблучки – золоту, свинцеву, залiзну i мiдну – вони слугували йому талiсманами. Запевняв, що золота каблучка означае любов. Імператрицi вiн читав ще й вiршi власного виготовлення, серед яких були жартiвливi, грайливi, пустотливi i навiть пiкантнi – на гранi непристойностей, що дуже подобалося iмператрицi.

А його пестощi… О, це було щось! Таких пестощiв вона ще не зазнавала – навiть з циганом Марком. І навiть з чоловiком законним.

Залишаеться додати вiдому – i тодi, i тепер – iстину: чоловiк (муж) завжди дiзнаеться останнiм, що його ненаглядна наставляе йому роги. Так було i з Петром І.

Вже всi при дворi знали – вiд прислуги до мiнiстрiв та князiв, що iмператриця на лобi в свого законного вирощуе чудовi роги, а сам чоловiк, тобто цар Петро, нi сном нi духом.

І так тривало кiлька рокiв.

Та ось нарештi – нарештi! – дiзнався про це i сам вiнценосний рогоносець. (Немае такоi тайни, яка б хоч колись не стала явною.) Таки дiзнався цар-iмператор Петро, що його половина кохана наставляе йому – майже вiдверто – роги… Дiзнався, коли отримав анонiмний донос (ось-ось вiн, доказ, що й донос необхiдний для роду людського) про злочиннi зв’язки iмператрицi з якимось там молодиком Монсом, котрий на той час при дворi iмператора вже навiть займав якийсь там пост – Катеринушка йому виклопотала.

І ось до красунчика Вiллiма Монса з’явився тодiшнiй начальник Таемноi канцелярii пан Ушаков i оголосив фавориту, що вiн арештований, забрав у нього шпагу, ключi, запечатав папери i повiз його на допити до iмператора – щоби знав, як крутити шури-мури з iмператрицею.

Заодно були арештованi й декiлька наближених до Катеринушки осiб.

Залишилося свiдчення, що Монс, як Петро глянув на нього своiм орлиним поглядом, наче той ховрашок, затiпався i втратив свiдомiсть.

«И он… тотчас во всем признался, так что не нужно было употреблять пытку…»

Слiдство в справi коханця iмператрицi тривало всього тиждень. Але враховуючи пiкантнiсть ситуацii, участь iмператрицi в тих шурах-мурах (як у Росii споконвiку кажуть, у блядствi тому), Монса звинуватили лише в хабарництвi.