На нашем сайте вы можете читать онлайн «Нардепка». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Политические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Нардепка

Автор
Дата выхода
26 октября 2016
Краткое содержание книги Нардепка, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Нардепка. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Врублевський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Нардепка» — роман, про який багато говорили в літературних тусівках кінця 90-х, ще до виходу його окремою книжкою (2004). Публікації фраґментів роману в журналі «Авжеж!» та деяких інших елітарних виданнях були схвально зустрінуті як критиками, так і читачами, не в останню чергу тому, що це був перший в сучасній українській літературі досвід художнього проникнення у специфічний, надійно натоді закритий від загалу «світ» вітчизняного політикуму. У романі зустрічаються такі відомі персонажі як Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Іван Плющ, а деякі інші, хоч і замасковані автором під іншими прізвищами, цілком вгадувані. У «Нардепці» автор намагається зазирнути за лаштунки української політики. Одначе, попри змалювання деяких цілком реальних подій та фактів із життя політичного істеблішменту, «Нардепка» не є твором документальним. Більше того, у романі присутній певний елемент провісництва, і деякі з тих передбачень, на жаль, згодом виявилися не далекими від реалій.
Нардепка читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Нардепка без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Ілi заместо затичькi прiспособiть, а мiстов у мiня нету!
– Та ж мене послали до вас! – мало вже не вмиваеться рясними слiзьми Милоська.
– Будiшь мне здесь права качать, так я тiб’я знаiш куда пашлю?!
– Права не маете! – занервувала Милоська.
– Да iдi ти в пень!
Комендант запосягся виштовхувати Милоську в коридор.
– Попрiiзжают тут у город всякii шавкi дiрiвенскii i вийобуваютця! Ідi падмойся сначала!
І так турнув бiдолаху, що Милоська заледь втрималась на ногах, а то б зiтерла носом фарбу на пiдлозi.
– Научiсь вопервих с начальством разговарiвать, дiрьовня!
Побiгла Милоська назад на фабрику – скаржитися.
До директора хотiла, та секретарша не пустила.
Пустити не пустила, але (що то добра душа!) вислухала Милоська, валiдолу дала, мiнералки.
– Випей, девушка, а я сiйчас всьо устрою.
Натисла наманiк’юреним пальчиком на кнопочку селектора.
– Іван Денiсавiч? Чьто же ви не предупредiлi, чьто мест в абщежiтii нет?
«Кто ета сказал, чьто нет?» – озвався динамiк голосом коменданта.
– Значiт, есть места?
«Єсть! Пачему би iм не бить?»
– Тагда не пайму я, Іван Денiсавiч, пачему ви атказалi в паселенii девушке, каторая полчаса назад прiхадiла к вам?
«Кто атказал? Я атказал? – селектор мало не зарухався вiд обурення. – Клiвiта ето! Формiнная клiвiта! Я бил занятой i папрасiл ейо абаждать за двер’ю, а через мiнуту вихажу, так ейо i след простил!»
– Ну, харашо, Іван Денiсавiч, харашо! Ана, наверное, не поняла вас.
«Ладно, пускай прiходiт. Па правде гаваря, рабочiй день у мiня канчаеца, но пайду навстречу, пасiжу ешьчо, покамест прiйдьот…»
– Ну вот, – посмiхнулася секретарша до Милоськи, закiнчивши розмову з комендантом. – Нiкакiх праблем! Ти же женщiна, должна действовать умно, дiпламатiческi. Не митьйом, как гаварiцца, так катанiем.
9
Ох, зрозумiла Милоська, зрозумiла!
Та лiпше, може, було б iй вродитися пришелепкуватою, а не такою до науки скорою.
Бо прийшла до коменданта, а вiн – ехидненько:
– Ну чьто, дiрьовня, подмилась уже?
А тодi зачиняе дверi, ключа в замку повертае й каже:
– Замужем, в анкетi запiсано, ти. Да?
Милоська мовчки кивае.
– Ета харашо, – каже комендант.










