Вiрус. Науково-фантастична повість

Затамувавши подих, Макс попрямував до великого камiння, що нагадувало уламки скелi, розташованого неподалiк вiд «фазенди» царя савани. Це було найкраще мiсце для спостере-ження. Вiн бачив поляну, як на долонi, а от його самого видно не було.

Настав час бути особливо пильним. Макс уважно дивився у бiнокль, прислухаючись до кожного звуку. Хвилини танули одна за одною, серце несамовито билося у грудях, але на по-лянi нiхто не з'являвся. Макс притулився до каменя i терпляче чекав, розумiючи, що поки що нiчого змiнити не може.

«Прийшов», – самими губами прошепотiв мисливець.

І дiйсно на полянi у всiй своiй дикiй красi стояв хижак, по шкуру якого i прийшла людина. Вiн лiниво потягнувся i опустився на траву. Зiгнувши заднi лапи, лев випрямив переднi i поклав на них голову. Очi тварини були вiдкритi, а вуха пiднятi. Здавалося, що навiть перебуваючи у спокоi, лев ловить кожен новий звук, пильно охороняючи свою територiю.

Макс поклав бiнокль поруч i зняв з плеча автомат. Кiлька крапель поту стекли по щоцi i Макс змахнув iх, намагаючись зберiгати внутрiшнiй спокiй i не хвилюватися. Напруга, що виникла в усьому тiлi, як тiльки мисливець побачив тварину, не зникала. Максу це не подобалося, але вiн не мiг нiчого з собою вдiяти.

«Так бувае завжди, коли щось робиш вперше», – спробував подумки заспокоiти себе. Вiн заплющив одне око i торкнувшись правим пальцем курка, прицiлився.

«Де ти подiвся?» – прошепотiв Макс, опускаючи автомат i обережно обертаючись. Тишу, що панувала тут останнi кiлька хвилин, розiрвало несамовите гарчання, вiд якого кров засти-гла в жилах. Жодноi думки не виникло цiеi митi у головi Макса, тiльки паралiзуючий страх, здавалося, проник у кожну клiтинку тiла. В кiлькох метрах вiд себе вiн побачив того самого лева, який пильно дивився йому в очi i скалив iкла.

Макс миттево вхопив автомат i натис на курок. Автоматна черга розiрвала спокiй савани, але пiсля неi Макс побачив величезну пащу, яка летiла на нього.

«У тебе немае шансiв», – пронеслися блискавкою в головi слова друзiв i Макс почув як автомат затрiщав у зубах лева. З диким гарчанням вiдкинувши уламки зброi, тварина вхопила Макса за ногу i тряснувши ним кiлька разiв, наче кiт мишою, витягла iз засiдки i проволочила за собою кiлька метрiв.