Інтуїція

Це як у крiслi стоматолога, коли даеш собi хвилину чи двi, аби витримати нестерпний бiль, i витримуеш його, якщо екзекуцiя тривае вiдведений тобою час. Якщо стоматолог забарився, або ти неправильно зорiентувався в часi, навiть бiль, який ти терпiв до зустрiчi з лiкарем, здаеться тобi нестерпним, i ти хочеш миттю покiнчити зi всiм – i з власним життям, i з клятим ескулапом.

Це тепер, з висоти прожитого, я можу вдаватися до таких, далеко не поетичних, порiвнянь. А тодi, коли звучав той клятий звук, щоразу набираючи силу, я не мiг нi про що думати, лише вiдчував його кожною клiтинкою свого тiла.

10

Тепер отой м’який матерiал, який колисав мене з самого початку, видався набагато твердiшим i мiцнiшим за бетон, не приносив заспокоення, а радше на загальному тлi давав зрозумiти, що звiдси менi не вибратися, що тут менi й наступить кiнець.

А звук посилювався, i менi здалося, що вiн вриваеться в кожну клiтинку мого тiла зсередини, розриваючи ii на шматки й приступаючи до iншоi, не дае можливостi сподiватися на легку смерть.

Проте бiль у рiзних органах став виокремлюватись. Якщо його можна було порiвняно легко терпiти в руках, ногах чи навiть у животi, то голова потерпала найбiльше. Очевидно, звук шукав найслабкiшi мiсця в людському органiзмi, вгвинчувався в них i не давав жодноi надii на визволення.

Менi здавалося, що цей звук, який уже лунав на повну потужнiсть, вичавлюе менi мiзки, i вони, як збiгле тiсто, виливаються крiзь вуха, рот, очi. Я вже не рахував до ста, навiть до десяти годi було дорахувати, щоб не акцентувати свою увагу на клятому болi. Бiль заполонив усе мое ество, i я вiдчував, що означае процес, коли людина поволi божеволiе.

11

Я кричав, як нiколи голосно не кричав у своему життi, думаючи заглушити клятий звук, але моi потуги можна було порiвняти з писком комара на тлi вулкану, який прокинувся пiсля тисячолiтньоi сплячки.

І в ту мить, коли мiй органiзм, здаеться, втратив усi ознаки життя, огидний смертельний звук припинився i я став вiдчувати, як буквально м’якне пiд руками i пiд усiм тiлом матерiал, на якому я лежав.

Менi здавалося, що мое повернення до блаженства тривало довго, хоча цiлком можливо, що все вiдбулося за якусь мить, але нiчого бiльше в свiтi я не хотiв, як продовжити цю мить.