Втікачі

Вона вiдчула себе малесенькою дiвчинкою, яку вiднесло на безлюдний острiв. Вона пройшла стадiю страху, коли боялась навiть власноi тiнi, й байдуже дивилася на все, що коiться навколо. У неi навiть не було думки, щоб якось захистити себе вiд цiеi небезпеки, сховатися в потаемне мiсце, де би тебе нiхто не знайшов. Навiщо? Адже на безлюдному островi Олиноi душi ii нiхто i не шукав. Вона не була нiкому потрiбна, бо нiхто навiть не здогадувався, що ii необхiдно рятувати, а вона не волала про допомогу, бо розумiла, що нiхто ii не почуе.

Надiйшла година, коли Оля зазвичай лягала спати, i дiвчина слухняно-механiчно лягла у лiжко, але сон не йшов. До зустрiчi з мамою залишалось якихось дванадцять годин, i органiзм напружився, завмер в очiкуваннi. Тiло виснажилось, але ще мало потаемнi запаси, аби iснувати. Оля вимкнула свiтло, заплющила очi, але через мить iй стало страшно, i вона змушена була знову ввiмкнути свiтло. Вже було не так лячно, але все одно здавалося, що хтось невидимий причаiвся невiдомо де, аби накинутись на неi i зробити з нею щось зле.

Батько за стiною перестав хропiти, i Оля подумала, що вiн вмер, але за мить вiн знову захропiв, i iй стало легше на душi. Проте вона вже не ризикувала вимикати свiтло й заплющувати очi, боячись, що попереднiй страх повернеться до неi. Їй уже не було комфортно з самою собою, як ще вчора, та й нинi зранку, доводилося прилаштовуватися до нового стану душi, яка нiби в невагомостi iснувала всерединi ii тiла, мiцно невидимими путами прив’язаного до землi. Їi очi щiльно обмацали кожну щiлинку на стелi, аж поки мозок не дав команду дочитати роздiл книги до кiнця. Але вона ще добрих десять хвилин лежала на лiжку, аж поки уповнi усвiдомила свою вiдповiдальнiсть за виконання команди власного мозку, розкрила книжку, вiдсунула вбiк закладку i продовжила надовго вiдкладене чтиво:

«Тематика фантазий может иметь эротический характер (при внешней незаинтересованности шизоида в сексуальных связях) или отражать честолюбивые устремления и тешить самолюбие и гордость.

Со временем всё отчётливее обнаруживается односторонность их развития, дисгармоний психики, несоответствие серьёзности и направленности интересов их возрасту. Часто шизоиды живут своими, странными для остальных, сильными и устойчивыми увлечениями, которые могут проявляться в коллекционировании необычных для их возраста предметов.