Втікачі

Однак у деяких випадках можуть виникнути такi екстрапiрамiднi симптоми: тремор, ригiднiсть, гiперсалiвацiя, брадикiнезiя, акатизiя, гостра дистонiя. Цi симптоми зазвичай слабо вираженi та е оборотними при зниженнi дози та/або призначеннi (при необхiдностi) антипаркiнсонiчних лiкарських засобiв.

Інодi при призначеннi Рисполепту спостерiгалась ортостатична гiпотонiя, рефлекторна тахiкардiя або гiпертонiя (див. «Особливостi застосування»). Вiдмiчалось незначне зниження кiлькостi нейтрофiлiв та/або тромбоцитiв.

Рисполепт може iндукувати залежне вiд дози збiльшення концентрацii пролактину в плазмi, що може проявлятись у виглядi галактореi, гiнекомастii, порушення менструального циклу та аменореi.

Пiд час лiкування Рисполептом спостерiгалося збiльшення ваги тiла, розвиток ангiоневротичного набряку та пiдвищення рiвнiв печiнкових ферментiв. Церебральноваскулярнi явища були вiдмiченi в перiод лiкування Рисполептом переважно у лiтнiх пацiентiв iз схильнiстю до цих факторiв.

Як i при використаннi класичних нейролептикiв, але значно меншою мiрою, у хворих на шизофренiю спостерiгались: водна iнтоксикацiя через полiдипсiю або через синдром неадекватноi секрецii антидiуретичного гормону (SIADN), пiзня дискiнезiя, нейролептичний злоякiсний синдром, порушення терморегуляцii та судомнi напади.

Протипоказання.

Рисполепт протипоказаний пацiентам з встановленою гiперчутливiстю до препарату.

Взаемодiя з iншими лiкарськими засобами.

Ризик призначення Рисполепту в поеднаннi з iншими препаратами ретельно не вивчався.

З урахуванням того, що Рисполепт мае вплив в першу чергу на центральну нервову систему, його слiд з обережнiстю застосовувати в поеднаннi з iншими препаратами центральноi дii. Рисполепт може виявляти антагонiстичнi ефекти до леводопи та iнших антагонiстiв дофамiну.

При використаннi карбамазепiну вiдмiчалось зниження концентрацii активноi антипсихотичноi фракцii Рисполепту в плазмi кровi.

Аналогiчнi ефекти можуть спостерiгатись при використаннi iнших iндукторiв печiнкових ферментiв. При вiдмiнi карбамазепiну та iнших iндукторiв печiнкових ферментiв дозу Рисполепту необхiдно переглянути i, при необхiдностi, знизити.

Фенотiазiни, трициклiчнi антидепресанти та деякi ?-блокатори можуть пiдвищувати концентрацiю рисперидону в плазмi. Флуоксетин може збiльшити концентрацiю рисперидону в плазмi. Це менш стосуеться антипсихотичноi фракцii.