Втікачі

У зв’язку з тим, що безпечнiсть доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, дози, що перевищують цей рiвень, застосовувати не можна.

Якщо е потреба у додатковому седативному ефектi, до терапii Рисполептом можна додати бензодiазепiни.

Пацiенти похилого вiку.

Рекомендована початкова доза 0,5 мг на прийом два рази на добу. Дозу можна iндивiдуально збiльшити з 0,5 мг два рази на добу до 1–2 мг два рази на добу.

Рисполепт добре переноситься пацiентами похилого вiку.

Дiти.

Застосування у дiтей молодших15 рокiв детально не вивчено.

Пацiенти з захворюваннями печiнки та нирок.

Початкова доза, що рекомендуеться, становить по 0,5 мг два рази на добу. Зазначену дозу можна iндивiдуально збiльшувати з 0,5 мг два рази на добу до 1–2 мг два рази на добу. У пацiентiв цiеi групи Рисполепт слiд застосовувати з обережнiстю до отримання бiльш детальноi iнформацii.

Лiкування порушень поведiнки у пацiентiв з деменцiею.

Лiкування слiд розпочинати зi стартовоi дози 0,25 мг двiчi на добу. При необхiдностi ця доза може бути iндивiдуально пристосована прирощуванням не частiше нiж через день по 0,25 мг двiчi на добу.

Оптимальною дозою для бiльшостi пацiентiв е доза 0,5 мг два рази на добу. Однак для деяких пацiентiв ефективна доза може бути збiльшена до 1 мг двiчi на добу.

Пiсля досягнення ефективноi дози пацiент може бути переведений на одноразовий прийом препарату.

Бiполярний розлад – додаткова терапiя.

Рекомендована початкова доза становить 2 мг на добу. Дозу можна iндивiдуально збiльшити прирощенням дози по 2 мг/добу не частiше нiж через день.

Оптимальною дозою для бiльшостi пацiентiв е доза 2–6 мг на добу.

Побiчна дiя.

Виходячи з досвiду масштабних клiнiчних випробувань, що включали тривале використання препарату, можна зробити висновок, що Рисполепт звичайно добре переноситься. У багатьох випадках було дуже важко вiдрiзнити побiчну дiю вiд симптомiв основного захворювання. Побiчнi ефекти, що спостерiгаються у зв’язку iз застосуванням Рисполепту, перелiченi нижче:

Розповсюдженi: безсоння, ажитацiя, тривога, головний бiль.

Менш розповсюдженi: сонливiсть, втомлюванiсть, запаморочення, порушення координацii, запор, диспепсiя, нудота або блювання, абдомiнальний бiль, неяснiсть зору, приапiзм, порушення ерекцii, порушення еяколяцii, порушення оргазму, нетримання сечi, ринiт, висипи та iншi алергiчнi реакцii.

Рисполепт значно меншою мiрою здатен викликати появу екстрапiрамiдних симптомiв, нiж класичнi нейролептики.