Втікачі

Рисполепт показаний для лiкування рiзноманiтних форм шизофренii (включаючи перший епiзод психозу, гострi напади шизофренii, хронiчну шизофренiю) та iнших психотичних станiв з вираженою продуктивною (галюцинацii, марення, розлади мислення, ворожiсть, пiдозрiлiсть) та/або негативною (притуплений афект, емоцiйна та соцiальна вiдчуженiсть, убогiсть мови) симптоматикою. Рисполепт також зменшуе афективну симптоматику (тривога, страх, депресiя) у пацiентiв з шизоафективними розладами та шизофренiею. Рисполепт також показаний як засiб довготривалоi пiдтримуючоi терапii для попередження рецидивiв (гострих психотичних станiв) при хронiчному перебiгу шизофренii.

Додатково. Рисполепт показаний для лiкування порушень поведiнки у хворих на деменцiю з симптомами агресивностi (вербальнi сполохи, фiзичне насильство), розладiв поведiнки (тривога, ажитацiя) або при переважаннi психотичних симптомiв.

Рисполепт також показаний як додаткова терапiя до стабiлiзаторiв настрою при лiкуваннi манiакальних епiзодiв при бiполярних розладах.

Цi епiзоди характеризуються пiднесеним, експансивним або роздратованим настроем, пiдвищеною самооцiнкою, зменшенням потреби у снi, прискореним мовленням, розосередженням думок, неможливiстю сконцентруватись та порушенням критики, а також асоцiальною або агресивною поведiнкою.

Спосiб застосування та дози.

Шизофренiя.

Переключення з терапii iншими антипсихотичними препаратами.

Якщо це клiнiчно виправдано, пiд час терапii Рисполептом рекомендуеться поступово припинити попередню терапiю.

При цьому, якщо пацiент переключаеться з терапii антипсихотичними препаратами в формi «депо», то лiкування Рисполептом рекомендуеться розпочати замiсть наступноi запланованоi iн’екцii. Перiодично слiд оцiнювати необхiднiсть в подовженнi поточноi терапii антипаркiнсонiчними препаратами.

Дорослi.

Рисполепт може призначатись один або два рази на добу.

Пацiентам слiд розпочинати прийом з 2 мг Рисполепту на добу, на другий день доза може бути збiльшена до 4 мг.

Пiсля цього дозу можна пiдтримувати без змiн або, при необхiдностi, продовжувати iндивiдуальну корекцiю дози. Для бiльшостi пацiентiв встановлюеться доза 2–8 мг на добу. У деяких пацiентiв може бути виправдано бiльш поступове пiдвищення дози та менш значна стартова доза.

Дози, якi перевищують 10 мг на добу, не показали бiльш високу ефективнiсть у порiвняннi з меншими дозами, але вони можуть викликати появу екстрапiрамiдних симптомiв.