Гріхи батьків

Будь певен, що нiколи не зможеш укласти з цим чоловiком якоiсь певноi угоди, адже злодii мають по шiсть пальцiв на кожнiй руцi…

Цю фразу Гаррi одразу записав у своему щоденнику. Але вiн не прислухався до порад Квiнна – почасти тому, що не мiг уявити собi, яку уклав би угоду з Максом Лойдом, окрiм того, чия черга наливати начальнику каву, коли той з’явиться.

?

До кiнця першого року його перебування в Лейвенгемi Гаррi заповнив своiми спостереженнями про життя за гратами вже три зошити i мiг лише гадати, скiльки ще сторiнок цього щоденного лiтопису з’явиться, перш нiж вiн вiдбуде свое покарання.

Бранець дуже здивувався, коли Лойд захопився його писаниною, прагнучи прочитати наступну порцiю. Вiн навiть припустив, що ii можна показати видавцевi. Гаррi зареготав.

– Не можу уявити, щоби хтось зацiкавився моiми нотатками!

– Ти й справдi не можеш, – зауважив Лойд.

Емма Беррiнгтон

1939–1941

6

– Себастьян Артур Клiфтон, – оголосила Емма, передаючи сплячого малюка його бабусi.

Мейзi засяяла, коли вперше взяла онука на руки.

– Вони не дозволили менi зустрiтися з вами, коли вiдправляли до Шотландii, – виправдовувалася Емма, навiть не намагаючись приховати свого обурення. – Тому я зателефонувала вам, як тiльки повернулася до Бристоля.

– Це було дуже мило, – похвалила Мейзi, пильно споглядаючи маленького хлопчика i намагаючись переконати себе, що Себастьян успадкував свiтле волосся i яскраво-блакитнi очi батька.

Емма сидiла за кухонним столом, усмiхалася i пила чай – «Ірл Грей», як запам’ятала Мейзi. А канапки з огiрками та лососем, що полюбляв Гаррi, мабуть, виснажили ii рацiон. Роздивившись по кiмнатi, очi гостi опинилися на полицi коминка, де вона помiтила свiтлину сепiею рядового вояка часiв Першоi свiтовоi вiйни. Еммi дуже хотiлося побачити вiдтiнок його волосся, схований пiд шоломом, або хоча б колiр його очей. Вони були блакитними, як у Гаррi? Чи карими, як у неi? Артур Клiфтон справляв враження зухвальця в армiйськiй унiформi.

Квадратна щелепа та рiшучий вигляд демонстрували, що вiн iз гордiстю служить своiй краiнi. Їi погляд зупинився на свiжiй фотографii Гаррi, коли той спiвав у хорi школи Святого Беди, перед тим як зламався його голос. А поруч до стiни горнувся конверт, без сумнiву пiдписаний рукою Гаррi. Дiвчина припускала, що це останнiй лист, який вiн написав матерi перед смертю.