На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лише час підкаже». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лише час підкаже

Автор
Дата выхода
03 марта 2020
Краткое содержание книги Лише час підкаже, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лише час підкаже. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джеффри Арчер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» 2019 року вийшов друком роман письменника «Каїн і Авель».
«Лише час підкаже» (2011) – перша книга серії «Хроніки Кліфтона», сімейної саги, що розповідає про життя кількох поколінь однієї родини, головний герой якої – Гаррі Кліфтон. Син простого робітника бристольських доків, що загинув через нещасний випадок, Гаррі завдяки своєму ангельському голосу і допомозі друзів та рідних стає учнем елітної школи, потім – студентом престижного коледжу й нарешті, змушений тікати від примх долі, – людиною з чужим ім’ям і чужою батьківщиною на іншому континенті…
Продовження історії Гаррі Кліфтона читайте в романі «Гріхи батьків».
Лише час підкаже читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лише час підкаже без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але вiн дивився на Гаррi з теплом у своiх очах, чого зроду не демонстрував дядько Стен.
– Ви старий Джек Коломазь? – нарештi зважився запитати Гаррi.
– Так мене називають, – пiдтвердив старигань.
– А ви тут живете? – поцiкавився Гаррi, оглядаючи вагон i зупинивши погляд на стосику старих газет, що займав сидiння навпроти.
– Атож, – вiдповiв господар. – Це мое житло останнi двадцять рокiв. Чому б тобi не зачинити дверi й не присiсти, юначе?
Гаррi обмiркував пропозицiю, перш нiж вистрибнути з вагона i знову накивати п’ятами.
Ще наступноi суботи Гаррi прочинив дверi, але тримався за клямку, готовий кинутися навтьоки, якщо старигань хоча б м’язом ворухне. Якийсь час вони лупали один на одного очима, перш нiж Старий Джек запитав:
– Як вас звати?
– Гаррi.
– А в яку школу ви ходите?
– Я не ходжу до школи.
– Тодi що ви сподiваетесь робити у своему життi, юначе?
– Працюватиму зi своiм дядьком у доках, певна рiч, – вiдповiв Гаррi.
– Ви справдi хочете робити саме це? – на вгавав дiдуган.
– Чом би й нi? – сiпнувся Гаррi. – Гадаете, що я для цього недостатньо хороший?
– Ви аж занадто хороший, – вiдповiв Старий Джек. – Коли я був у вашому вiцi, – продовжував вiн, – то хотiв вступити до вiйська, i мiй батько так i не змiг щось сказати або вдiяти, аби завадити менi.
Іще цiлу годину Гаррi стояв, немов води у рот набравши, мiж тим Коломазь згадував доки, мiсто Бристоль i землi за морем, про якi вiн чув на уроках географii.
Наступноi ж суботи й усi iншi суботи Гаррi продовжував навiдувати Старого Джека Коломазя.
* * *
Коли Гаррi постукав у дверi залiзничного вагона вранцi тiеi суботи, Старий Джек явно чекав гостей, бо його звичне помаранчеве яблуко лежало на сидiннi навпроти. Гаррi узяв його, вiдкусив i сiв.
– Спасибi, пане Коломазь, – подякував Гаррi, втираючи сiк iз пiдборiддя.
Вiн нiколи не питав, звiдки бралися яблука; це просто додавало таемничостi цьому великому чоловiковi.
Останнiй дуже вiдрiзнявся вiд дядька Стена, який повторював те, що знав, знову i знову, тодi як Старий Джек щотижня навчав Гаррi нових слiв, нових вражень i навiть нових свiтiв. Хлопець часто дивувався, чому пан Коломазь не став учителем, адже вiн, здавалося, знав навiть бiльше, нiж панна Мандей, i майже стiльки ж, скiльки пан Голкомб.











