Лише час підкаже

До того часу, як вiн лiг у лiжко цього вечора, i пiсля того, як Фiшер виявив обгортку вiд шоколаду бiля лiжка i ще раз йому всипав, план Гаррi оформився остаточно. Вiн довго лежав, прикидаючись, що спить, пiсля вимикання свiтла, а тодi переконався, що всi в кiмнатi поснули.

Гаррi навiть уявлення не мав, о котрiй годинi покинув лiжко. Вiн одягнувся, не зронивши жодного звуку, потiм пробрався мiж лiжками i дiстався до дальнього закутка кiмнати. Вiдчинив вiкно, i приплив холодного повiтря змусив хлопчика на найближчому лiжку перевернутися.

Гаррi вилiз на пожежну драбину i повiльно зачинив вiкно, пiсля чого спустився на землю. Вiн пройшов краем газону, ховаючись у тiнi, щоб уникнути сяйва повного мiсяця, який, здавалося, свiтив на нього, немов прожектор.

Гаррi з жахом виявив, що шкiльнi ворота замкненi. Вiн пiшов уздовж стiни, шукаючи якусь хоч найменшу трiщину або заглибину, що дозволила б йому видертися на вершину та вибратися на свободу. Нарештi пiдлiток помiтив мiсце, в якому була вiдсутня цегла, змiг пiдтягнутися й осiдлати мур.

Вiн перекинувся вниз iз iншого боку, чiпляючись за край кiнчиками своiх пальцiв, промовив мовчазну молитву, а тодi вiдпустив. Приземлився не надто вдало, але, здаеться, нiчого собi не зламав.

Як тiльки оговтався, хлопець спершу повiльно побiг по дорозi, але потiм прискорився i не зупинявся, доки не домчав до докiв. Нiчна змiна якраз поверталася з роботи, i Гаррi з полегшенням виявив, що його дядька серед них немае.

Пiсля того, як останнiй вантажник зник iз поля його зору, пiдлiток повiльно почимчикував уздовж набережноi, повз лiнiю пришвартованих кораблiв, що простягалася так далеко, наскiльки сягало око.

Вiн зауважив, що одна з рур була гордо позначена лiтерою Б, i подумав про свого товариша, котрий, мабуть, зараз мiцно хропiв. Чи буде вiн коли-небудь… Думки розсiялись, коли зупинився бiля залiзничного вагона Старого Джека.

Вiн замислився, чи спить старигань. На свое запитання отримав негайну вiдповiдь, коли голос закликав:

– Не стiйте, Гаррi, заходьте, бо замерзнете.

Гаррi вiдчинив дверi i побачив Старого Джека, котрий чиркнув сiрник i намагався запалити свiчку. Гаррi впав на мiсце навпроти господаря.

– Ви втекли? – поцiкавився Старий Джек.

Гаррi був настiльки розгублений таким прямим запитанням, що вiдповiв негайно.

– Авжеж, – сказав вiн i нарештi заплющив очi.

– І, без сумнiву, прийшли, щоби розказати менi, чому прийняли таке важливе рiшення.

– Я не приймав жодного рiшення, – заявив Гаррi.