Лише час підкаже

Вiн розгорнув газету, вiдкрив маленьку темно-синю коробочку i з недовiрою поглянув на чоловiчий годинник «Інгерсолл», який ранiше бачив у вiтринi крамницi пана Дiкiнса.

– Дякую, – повторив Гаррi, вдягаючи годинник на зап’ястя.

Вiн якийсь час не мiг вiдвести вiд нього очей i лише дивувався, як Старий Джек дозволив собi витратити шiсть шилiнгiв.

* * *

У день iспитiв Гаррi прокинувся задовго до того, як сонце зiйшло. Вiн вiдмовився вiд снiданку на користь перегляду деяких старих тестiв iз загальних знань, перевiряючи столицi краiн, починаючи з Нiмеччини й закiнчуючи Бразилiею, всi дати урядування прем’ер-мiнiстрiв вiд Волпола до Ллойд-Джорджа i правлiння монархiв вiд короля Альфреда до Георга V.

Годиною пiзнiше вiн вiдчув, що готовий зустрiтися з екзаменаторами.

Вiн знову сидiв у першому ряду, мiж Беррiнгтоном i Дiкiнсом. «Чи це востанне?» – питав вiн себе. Коли годинник на вежi вдарив десять разiв, кiлька викладачiв пройшлися рядами мiж столами, роздаючи тести iз загальних знань сорока знервованим хлопцям.

Точнiше, тридцятьом дев’ятьом знервованим хлопцям i Дiкiнсу.

Гаррi повiльно читав запитання. Коли дiйшов до сотого, то нарештi дозволив посмiшцi вигулькнути на своему обличчi. Вiдтак узяв ручку, занурив перо в каламар i взявся писати. За сорок хвилин вiн знову дiйшов до сотого запитання. Знов зиркнув на годинник: у нього ще залишалося десять хвилин, аби перевiрити своi вiдповiдi. Вiн зупинився на тридцять четвертому запитаннi i ще раз переглянув свою вiдповiдь.

Олiвера Кромвеля чи Томаса Кромвеля вiдправили до лондонського Тауера за зраду? Вiн згадав про долю кардинала Вулсi i вибрав чоловiка, який зайняв його посаду лорда-канцлера.

Коли годинник вдарив знову, Гаррi дiйшов до дев’яносто другого запитання. Вiн кинув швидкий погляд на своi останнi вiсiм вiдповiдей, перш нiж роботу вихопили з його рук, а чорнило ще не висохло на останнiй вiдповiдi – Чарлз Лiндберг.

Упродовж двадцятихвилинноi перерви Гаррi, Джайлз i Дiкiнс повiльно простували полем для крикету, де Джайлз за тиждень до цього набрав сотню перебiжок.

– Amo, amas, amat, – торочив Дiкiнс, безперервно повторюючи вiдмiнки, нi разу не звiрившись iз пiдручником з латини Кеннедi.

– Amamus, amatis, amant, – бубонiв Гаррi, коли вони повернулися до екзаменацiйноi зали.

Коли Гаррi за годину вiддавав тест iз латини, то був упевнений, що набрав бiльше, нiж необхiднi шiстдесят вiдсоткiв, i навiть Джайлз виглядав задоволеним собою.