Могутніше за меч

Його останнiй роман про Вiльяма Ворвiка розiйшовся накладом у сiмдесят двi тисячi примiрникiв, тому вiн добре знав про зобов’язання, якi йому дали.

– Будемо сподiватися, що повернень буде не надто багато.

– Попереднi замовлення швидше свiдчать про те, що вiсiмдесяти тисяч буде недостатньо. Але даруйте, – сказав Гiнзбург, – спершу розкажiть менi, як там Емма? Перший рейс був успiшним? Я не змiг знайти згадки про нього, незважаючи на те, що сьогоднi вранцi перечитав усю «Нью-Йорк таймс».

– Емма почуваеться чудово й передае вам своi вiтання.

Мене б не здивувало, якби вона цiеi митi ще й полiрувала мiдь на капiтанському мостику. Що ж до першого рейсу, то вiдчуваю, що iй дуже полегшало вiд того, що про нього не згадала «Нью-Йорк таймс», хоча цей факт, можливо, дав менi iдею для мого наступного роману.

– Я уважно слухаю.

– Навiть не сподiвайтесь, – вiдповiв Гаррi. – Вам просто доведеться набратися терпiння, хоча я добре знаю, що це не найкраща ваша чеснота.

– Залишаеться сподiватися, що вашi новi обов’язки не вплинуть на ваш графiк написання.

Моi вiтаннячка.

– Дякую. Хоча я лише з однiеi причини зголосився стати президентом англiйського ПЕН-клубу.

Гiнзбург звiв брову.

– Хочу, щоб негайно звiльнили з-за грат росiянина Анатолiя Бабакова.

– А чому вас так зацiкавив Бабаков? – не зрозумiв Гiнзбург.

– Якщо вас запроторюють до каземату за злочин, якого ви не вчинили, Гарольде, повiрте, ви б почувалися дуже кепсько. І не забувайте, що американська в’язниця, в якiй опинився я, вiдверто кажучи, курорт порiвняно з ГУЛАГом у Сибiру.

– Я навiть не пригадаю, що накоiв той Бабаков.

– Вiн написав книжку.

– В Росii це злочин?

– Так, якщо автор вирiшив розповiсти правду про свого роботодавця, особливо якщо цим роботодавцем був Йосиф Сталiн.

– «Дядько Джо», пригадую, – сказав Гiнзбург, – але ж книжку так i не видали.

– Їi надрукували, але Бабакова заарештували задовго до того, як ii наклад дiстався до книжкових полиць, а пiсля показового судового розгляду його засудили до двадцяти рокiв позбавлення волi без права на оскарження.

– Що лише збуджуе iнтерес. Що ж такого може бути в цiй книзi, щоб у Радянському Союзi ii заборонили?

– Уявлення не маю, – сказав Гаррi. – Але знаю, що всi примiрники «Дядька Джо» вилучили з книгарень упродовж кiлькох годин пiсля публiкацii. Видавництво закрили, Бабакова заарештували, i його нiхто не бачив з того часу.