Надійно прихована таємниця

З iншого боку, якщо вiн ухвалить рiшення на користь Гаррi… Чоловiк нарештi задрiмав, але його раптово пробудив нiжний стукiт у дверi незвично ранньоi години – о сьомiй ранку. Вiн застогнав, i його очi залишилися заплющеними, доки лорд-канцлер рахував куранти Бiг-Бена. Залишалося три години до того, коли буде необхiдно оголосити вирок, а вiн досi нiчого не вирiшив.

Лорд-канцлер застогнав удруге, опустив ноги на пiдлогу, вдягнув капцi та почовгав до ванноi кiмнати. Навiть сидячи у ваннi, вiн продовжував змагатися з проблемою.

Факт: Гаррi Клiфтон i Джайлз Беррiнгтон були дальтонiками, як i сер Г’юго. Факт: дальтонiзм можна успадкувати тiльки по жiночiй лiнii, тому це було не що iнше, як збiг обставин, i це необхiдно вiдкинути.

Чоловiк вийшов iз ванноi, витерся й одягнув халат. Потiм вислизнув iз спальнi та почалапав коридором, встеленим грубим килимом, поки не дiйшов до свого кабiнету.

Лорд-канцлер взяв авторучку i написав прiзвища «Беррiнгтон» i «Клiфтон» у горiшньому кiнцi аркуша, пiд якими почав ставити плюси та мiнуси кожного парубка.

На той момент, коли вiн заповнив аж три сторiнки акуратним калiграфiчним почерком, Бiг-Бен ударив уже вiсiм разiв. Але це не зробило його мудрiшим.

Чоловiк вiдклав перо i неохоче пiшов шукати, чого б попоiсти.

Лорд-канцлер сидiв сам-один i мовчки iв свiй снiданок. Вiн вiдмовився навiть переглянути вранiшнi газети, дуже акуратно поскладанi на iншому кiнцi столу, чи увiмкнути радiо, позаяк не хотiв, щоб якийсь малопоiнформований коментатор впливав на його думки.

Солiднi видання просторiкували про майбутне спадкового принципу у випадку, якщо лорд-канцлер стане на бiк Гаррi, тодi як таблоiди насамперед цiкавилися, чи зможе Емма вийти замiж за чоловiка, котрого кохае.

На той момент, коли чоловiк повернувся до ванноi кiмнати, щоб почистити зуби, терези справедливостi ще не схилилися на жодну iз сторiн.

Одразу пiсля того, як Бiг-Бен вдарив дев’яту, лорд-канцлер зайшов до свого кабiнету i знову звернувся до своiх нотаток iз надiею, що шальки терезiв нарештi схиляться в той чи iнший бiк, але вони залишалися iдеально збалансованими.

Вiн iще раз проаналiзував своi записи, коли стукiт у дверi нагадав йому: яку владу вiн би не мав, затримати час усе ж не вдасться. Чоловiк глибоко зiтхнув, вирвав iз нотатника три аркушi, пiдвiвся i продовжував читати, коли виходив iз кабiнету й спускався вниз коридором.