Обережно зі своїми бажаннями

– І що твiй експерт порадив би менi зробити, якби я захотiла, щоб правлiння пiдтримало мене й проголосувало проти будiвництва «Бекiнгема»?

– Вiн вигадав би план, який допоможе забезпечити перемогу на наступному засiданнi ради директорiв.

– Це неможливо, адже правлiння роздiлилося порiвну.

– Можливо, – визнав Себастьян, – але тiльки якщо ти захочеш грати з Мартiнесом у його власну гру.

– Що ти маеш на увазi?

– Поки родина володiе двадцятьма двома вiдсотками акцiй компанii, – продовжив Себастьян, – ти маеш право призначити в правлiння ще двох директорiв.

Отже, все, що треба зробити, – це кооптувати дядька Джайлза та тiтку Грейс, i вони зможуть тебе пiдтримати, коли справа дiйде до вирiшального голосування. Таким чином ти зможеш виграти.

– Я цього нiколи не зроблю, – похитала головою Емма.

– Чом би й нi, коли так багато опиняеться пiд загрозою?

– Бо це може пiдiрвати позицiю Росса Бьюкенена на посадi голови. Якщо вiн програе такий важливий голос через те, що родина налаштована проти нього, йому не залишиться iншого вибору, окрiм вiдставки.

І пiдозрюю, що за ним пiдуть й iншi директори.

– Але це може бути найкращим виходом для компанii у довготермiновiй перспективi.

– Можливо, але менi потрiбно виграти насправдi, а не через манiпуляцii з голосуванням. Це дуже дешевий виверт, притаманний хiба що Фiшеру.

– Люба моя матусю, нiхто не мiг би захоплюватися тобою бiльше, нiж я, за те, що ти завжди дбаеш про моральний бiк справи. Але коли маеш справу з мартiнесами цього свiту, треба розумiти, що у них моралi немае i вони завжди будуть щасливi влаштувати якусь пiдлiсть.

Та Фiшер до найближчоi канави залiзе, якщо вважатиме, що це забезпечить йому перемогу при голосуваннi.

Запала довга тиша, поки Себастьян дуже тихо не промовив:

– Мамо, коли я вперше прокинувся пiсля аварii, то виявив дона Педро, який стояв бiля лiжка.

Емма нервово сiпнулася.

– Вiн посмiхнувся i сказав: «Як ти, мiй хлопчику?» Я похитав головою, i тiльки тодi вiн збагнув, що це я, а не Бруно.

Погляд, яким вiн мене нагородив, перш нiж пiти, не забуду до кiнця свого життя.

Емма нiчого не сказала.

– Мамо, ти не думаеш, що вже настав час розповiсти менi, чому Мартiнес так рiшуче налаштований поставити нашу сiм’ю на колiна? Адже цiлком не складно було второпати, що вiн хотiв вбити на А1 мене, а не власного сина.

5

«– Ви завжди такий нетерплячий, сержанте Ворвiк, – зауважив патологоанатом, уважно вивчаючи тiло.