Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Виявляеться, що головна образа козакiв полягала в тому, що ляхи зв’язалися iз евреями:

«Милiш вам жиди-збойцi,

Нiж запорожцi-молойцi».

Через цю «милiсть» з евреями поляки якраз й отримали наiзд татар та козакiв Хмельницького:

«Хоть же маете кримчухи,

Дайте iм тепер кожухи.

Отже, Хмельницький може —

Поможи йому, Боже,

Тих куроiдiв бити,

Як жидiв не живити».

Антиюдейськi настроi, як бачимо, в той час мали поширення в Украiнi. З часом з’явилася низка украiнських фольклорних творiв, де мова велася про кривди, якi заподiяли евреi украiнцям.

[28 - Про це бiльш детальнiше див: Франко І. Жидiвськi погроми лiтом 1648 р. // Його ж. Зiбрання творiв: у п’ятдесяти томах. – К., 1985. – Т. 43. – С. 171–193.]

Завершуеться пiсня кпинами над боягузтвом ляхiв та прославлянням молодецтва козакiв i татар:

«Юж утiкають з валiв,

Бояться самопалiв,

Волять татарськоi юки,

Нiж козацькоi руки».

Маеться на увазi, що поляки радше пiдуть до татарського полону, оскiльки бiльше бояться козакiв.

Це вiдповiдало дiйсностi. Деякi польськi шляхтичi волiли опинитися в татарському полонi, сподiваючись, що iм вдасться звiдти викупитися.

У наведених поетичних творах конфлiкт мiж поляками й козаками зображуеться як конфлiкт переважно етнiчний. І тут i там говориться про кривди, якi чинили козакам ляхи. Але говориться дуже загально. Взагалi у вiршах про Потоцького маемо натяк, що козаки повстали, бо iм не заплатили грошi за службу. Цiкаво, що на ту саму причину Хмельниччини вказуе османський лiтопис «Історiя Наiми».

[29 - Наiма М. Гюсейновi городи у витягу iсторiй iз заходу та сходу / пер. з осман. – тур. О. Галенка та О. Кульчинського. – К., 2016. – С. 149.]

У зазначених творах вiдсутнi антитатарськi мотиви. Татари – союзники запорожцiв, iхнi дii схвалюються. Основними ж ворогами козакiв вважаються ляхи, а також жиди. Тут же бачимо спроби iдеалiзувати козакiв, показати iх як умiлих воiнiв, що здатнi отримувати блискучi перемоги. Вiдповiдно, маемо й iдеалiзацiю iхнього вождя – Богдана Хмельницького.

Проте таке трактування подiй не було загальноприйнятим у той час. Є твори, якi, ймовiрно, вийшли iз козацького середовища, але в них цi подii подаються дещо iнакше. До таких належить пiсня про Берестецьку битву, яка мае назву

«Дума козацька о войнi з козаками пiд Берестечком над Стиром-рiкою року теразнiйшого 1651-го, дня 28-го, i 29-го, i 30-го червця i потiм дев’ятого i десятого липця».[30 - Дума козацька // Слово многоцiнне. – Кн. 3.