На нашем сайте вы можете читать онлайн «Галицька сага. Невиправдані надії». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Галицька сага. Невиправдані надії

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Галицька сага. Невиправдані надії, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Галицька сага. Невиправдані надії. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Лущик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
Галицька сага. Невиправдані надії читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Галицька сага. Невиправдані надії без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ця фраза iз книги стала для багатьох полегшенням iхнього безпросвiтного iснування, була виправданням перебування у таборi. Багатьом хотiлося побачити його «наживо», але цього прагнення не подiляла табiрна адмiнiстрацiя. В’язнiв укотре повели назад до блокiв.
Хоч би як того не хотiли полiцейськi, але новини з волi все ж просочувалися крiзь колючу табiрну огорожу: то з новоприбулим «ремонтом», то самi охоронцi коли-не-коли проговоряться. В’язнi зрозумiли головне: справи у полякiв йдуть геть погано, а якщо так, то з’явилася хоч якась надiя на визволення.
Воно прийшло, як це завжди трапляеться, несподiвано. Зранку вiсiмнадцятого вересня ув’язнених знову не те що не повели на роботу, але й навiть не вiдчинили дверi блоку. «Черговий на вiкнi» Семен Опришко повiдомив замученим чеканням товаришам, що надворi немае жодного полiцейського i взагалi табiр як вимер.
– Не до добра це! – пробурмотiв Онуфрiй Копистко.
Вiн хотiв ще щось сказати, як за зачиненими дверима почулося вовтузiння. Хтось декiлька разiв шарпнув за ручку.
За весь час перебування у Березi-Картузькiй (а для доброi половини в’язнiв це не один рiк!) таке було уперше. Усi заворожено втупили своi погляди у дверi, а поляки з комунiстами, що займали найближчi до дверей нари, завбачливо вiдсунулися вiд них якнайдалi. Пролунав ще один удар, i всi почули, як впала на бетонну пiдлогу залiзна рейка.
Усi з острахом чекали, хто ж з’явиться.
– Комунiсти е? – запитав вiн.
– Є! – пiдвiвся зi своiх нар Тадей Яблонський i назвав себе.
– Тодi знайте, що ми взяли пiд свiй контроль весь табiр! – повiдомив незнайомець.
– Хто це «ми»? – запитав Василь Бандера.
– Комунiсти!
– А де охорона? – недовiрливо поцiкавився Онуфрiй Копистко.
– Порозбiгалася! – усмiхнувся невiдомий. – Польська держава сьогоднi впала пiд ударами двох великих армiй.
– А хто друга? – запитав Яблонський.
– Вчора вночi Червона армiя перейшла кордон Польщi i зараз переможним маршем наближаеться до нас! Здiйснилося вiковiчне прагнення поневоленого польськими панами украiнського i бiлоруського народiв про возз’еднання у великiй сiм’i!
– А далi що? – запитав Дмитро Панас.










