На нашем сайте вы можете читать онлайн «Цинкові хлопчики». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Документальная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Цинкові хлопчики

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги Цинкові хлопчики, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Цинкові хлопчики. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книжка Світлани Алексієвич «Цинкові хлопчики» присвячена війні в Афганістані, коли десять років – з 1979-го і до 1989-го на чужій землі гинули наші радянські військові. Правда про ту війну ретельно приховувалася: держава через засоби масової інформації розвернула пропаганду необхідності та успішності «надання міжнародної фінансової допомоги дружньому народові Афганістану». В результаті Афганська війна для обивателя довгий час залишалася невідомою, зовні гладкою, а головне – майже безкровною. Газети публікували статті про успішні військові операції радянських військ в Афганістані, де майже не було жертв серед нашого контингенту, а втрати противника, навпаки, значно перевищувались… Але все частіше стали привозити додому в домовинах, оббитих цинковою бляхою, загиблих хлопців, які нещодавно закінчили школу… Заглядати всередину труни не дозволялося, похорон не афішувався, і рідним навіть не повідомляли справжню причину смерті їхніх дітей… А хто повертався живим – той не міг знайти себе у мирному житті. Цієї війни наче не було. Були лише скалічені та мертві хлопчики… І не тільки тілом, але й душею.
Цинкові хлопчики читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Цинкові хлопчики без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Хай влада цим займаеться, а тут люди бачать кров i звiрiють. Чумiють… Одного разу побачиш, як обгорiла шкiра згортаеться трубочкою… Наче трiснула капронова панчоха… І тобi стане… Жахливо, коли тварин убивають… Розстрiлювали караван, вiн зброю вiз… Людей розстрiляли окремо, вiслюкiв – окремо. Вони однаково мовчали i чекали на смерть. Поранений вiслюк кричав, наче по залiзу – чимось залiзним. Скрипучо так…
У мене тут iнше обличчя, iнший голос. Можете уявити, якi ми тут, якщо ми, дiвчатка, сидимо i говоримо таке:
– Ну i дурень! Посварився iз сержантом i пiшов до «духiв».
Вiдверта розмова… Адже багато офiцерiв думали, що тут, як у Союзi: можна вдарити солдата, образити. Їх знаходили вбитими… У бою в спину вистрелять… Знайди – хто? Пiди – доведи!
На заставах у горах хлопцi нiкого роками не бачать. Гелiкоптер тричi на тиждень. Я приiхала. Пiдiйшов лейтенант:
– Дiвчино, знiмiть хустку. Розпустiть волосся. – А в мене було довге волосся.
Усi солдати висипали з траншей…
А в бою мене затулив собою один солдат. Скiльки я буду жива, буду його пам’ятати, за нього свiчку в церквi ставити. Вiн мене не знав, вiн це зробив лише тому, що я – жiнка. Таке запам’ятовуеться. І де ти у звичайному життi перевiриш, чи зможе тебе затулити собою людина? Тут найкраще – ще краще, а погане – ще гiрше. Обстрiлюють… Це вже iнший випадок… І солдат крикнув менi щось непристойне. Гидота! Щось брудне.
Не бачила, щоб дiвчата носили бойовi нагороди, навiть якщо вони в них е.





