На нашем сайте вы можете читать онлайн «Останні свідки. Соло для дитячого голосу». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги Останні свідки. Соло для дитячого голосу, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Останні свідки. Соло для дитячого голосу. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Маленькі розповіді маленьких дітей… Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки Другої світової війни, і, напевно, немає більш страшних спогадів. «Останні свідки» – це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941–1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12–14 років, а комусь і в п’ять або в сім. На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду…
Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця – жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі… Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?.. За що у них вкрали дитинство?..
Останні свідки. Соло для дитячого голосу читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Останні свідки. Соло для дитячого голосу без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Мама зникае, залишаються бабуся й дiдусь. У мене з’явився друг, на два роки старший, – Женя Савочкiн. Йому сiм рокiв, менi – п’ять. Мене вчать читати по книжцi казок братiв Грим. Учить бабуся за своею методикою, вiд неi можна отримати й прикрого ляща по лобi: «Ех, ти!!», й учить Женя. Читаючи книжку, вiн показуе лiтери. Але бiльше я люблю слухати казки, особливо коли розповiдае бабуся. Їi голос схожий на мамин. Одного вечора приходить вродлива жiнка i приносить щось дуже смачне. Я розумiю з ii слiв, що мама жива, вона, як i тато, воюе.
Увесь час хочеться iсти. Ходимо з Женею в жито, воно росте просто за будинками. Розтираемо колоски й жуемо зернята. А поле вже нiмецьке, i колоски нiмецькi… Побачили легковий автомобiль, тiкаемо. Буквально з нашоi хвiртки мене висмикуе офiцер у зеленiй формi з блискучими погонами й чи то б’е стеком, чи то ременем шмагае.
Ще пам’ятаю, що вулицею iдуть пiдводи, багато пiдвод. Дiд iз бабусею вiдчиняють ворота. І в нас поселяються бiженцi. Через якийсь час вони захворюють на тиф.
Мiнськ бомблять, ховаемося у льосi. Коли я виходжу звiдти на свiтло, очi слiпить сонце, i я глухну вiд гуркоту моторiв. Вулицею йдуть танки. Ховаюся за стовп. Раптом бачу – на баштi червона зiрка. Нашi! Одразу бiжу до нашого будинку: якщо прийшли нашi, то й мама прийшла! Пiдходжу до будинку – бiля ганку стоять якiсь жiнки з рушницями, вони пiдхоплюють мене на руки й починають розпитувати. Одна з них чимось менi знайома. Когось нагадуе.






