На нашем сайте вы можете читать онлайн «У війни не жіноче обличчя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
У війни не жіноче обличчя

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги У війни не жіноче обличчя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У війни не жіноче обличчя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
У війни не жіноче обличчя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У війни не жіноче обличчя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Словом, не та вiйна… Яка ж вона – та? З генералами i мудрим генералiсимусом? Без кровi i вошей? З героями i подвигами. А я пам’ятаю з дитинства: iдемо з бабусею уздовж великого поля, вона розповiдае: «Пiсля вiйни на цьому полi довго нiчого не родило. Нiмцi вiдступали… І був тут бiй, два днi билися… Убитi лежали один бiля одного, як снопи. Як шпали на залiзничнiй станцii. Нiмцi i нашi. Пiсля дощу в них у всiх обличчя були заплаканi. Ми iх протягом мiсяця всiм селом ховали…»
Як забути менi про те поле?
Я не просто записую.
Але iсторiю вiйни пiдмiнили iсторiею перемоги.
Вона сама про це розповiсть…
Через сiмнадцять рокiв
2002—2004 рр.
Читаю свiй давнiй щоденник…
Намагаюся згадати ту себе, якою я була, коли писала книжку. Тiеi людини вже немае, i навiть немае краiни, у якiй ми тодi жили. А саме ж ii обороняли i в ii iм’я вмирали в сорок першому – сорок п’ятому. За вiкном уже все iнакше: нове тисячолiття, новi вiйни, новi iдеi, нова зброя, й в абсолютно несподiваний спосiб змiнилися росiйськi (вiрнiше – росiйсько-радянськi) люди.
Почалася горбачовська перебудова… Мою книжку вiдразу надрукували, вона вийшла дивовижним тиражем – два мiльйони примiрникiв. То був час, коли вiдбувалося багато приголомшливих речей, ми знову кудись стрiмко рвонули. Знову – в майбутне. Ми ще не знали (або забули), що революцiя – це зазвичай iлюзiя, найпаче в нашiй iсторii. Але це буде згодом, а тодi всi сп’янiли вiд повiтря свободи.
* * *
Гадаю, що, напевно, сьогоднi я ставила б iншi запитання i почула б iншi вiдповiдi, i написала б iншу книжку, не зовсiм iншу, але ж iншу.






