На нашем сайте вы можете читать онлайн «У війни не жіноче обличчя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
У війни не жіноче обличчя
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги У війни не жіноче обличчя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У війни не жіноче обличчя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
У війни не жіноче обличчя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У війни не жіноче обличчя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Хлопцi вийняли пiстолети… Полiтрук наказав: «Не треба. Живiть, хлопцi, ви – молодi». А сам застрелився…
А це вже сорок третiй… Радянська армiя наступае. Йшли Бiлоруссю. Пригадую маленького хлопчика. Вiн вибiг до нас звiдкись iз-пiд землi, з льоху, i кричав: «Убийте мою мамку… Убийте! Вона нiмця любила…» Його очi здавалися круглими зi страху. Слiдом бiгла чорна стара. Уся в чорному. Бiгла i хрестилася: “Не слухайте дитя. Дитя збожеволiло…”»
«Викликали мене до школи… Зi мною розмовляла вчителька, яка повернулася з евакуацii:
– Я хочу перевести вашого сина до iншого класу.
– Але у мого сина тiльки «п’ятiрки».
– Це нiчого не важить. Хлопчик жив пiд нiмцями.
– Так, нам було важко.
– Я не про те. Усi, хто був в окупацii… Вони пiд пiдозрою…
– Що? Я не розумiю…
– Вiн про нiмцiв дiтям розповiдае. І вiн заiкаеться.
– Це в нього зi страху. Його побив нiмецький офiцер, який жив у нас на квартирi. Був невдоволений, як син почистив йому чоботи.
– Ось бачите… Самi зiзнаетеся… Ви жили поряд iз ворогом…
– А хто цього ворога допустив до самоi Москви? Хто нас тут залишив iз нашими дiтьми?
Зi мною – iстерика…
Два днi боялася, що вчителька повiдомить про мене.
«Удень ми боялися нiмцiв i полiцаiв, а вночi – партизанiв. У мене останню корiвку партизани забрали, залишився у нас тiльки кiт. Партизани голоднi, злi. Повели мою корiвку, а я – за ними… Кiлометрiв десять iшла. Благала – вiддайте. Трое дiтей голодних у хатi на печi залишила.
Спробуй знайди пiд час вiйни добру людину…
Свiй на свого йшов. Дiти куркулiв повернулися iз заслання. Батьки iхнi загинули, i вони служили нiмецькiй владi. Мстилися. Один застрелив у хатi старого вчителя. Нашого сусiда. Той колись донос зробив на його батька, розкуркулював. Був затятий комунiст.
Нiмцi спочатку розпустили колгоспи, дали людям землю. Люди зiтхнули пiсля Сталiна. Ми сплачували оброк… Акуратно сплачували… А потiм стали нас палити.
Ой, доню, я слiв боюся. Слова страшнi… Я добром рятувалася, нiкому не бажала зла. Усiх жалiла…»
«Я до Берлiна з армiею дiйшла…
Повернулася до свого села з двома орденами Слави i медалями. Пожила три днi, а на четвертий раненько мама пiднiмае мене з лiжка, поки всi сплять: «Донечко, я тобi зiбрала вузлик. Йди. Йди… Йди звiдси… У тебе ще двi молодшi сестрички пiдростають.
Мнения
Еще нет комментариев о книге У війни не жіноче обличчя, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Светлана Алексиевич! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
