Главная » Серьезное чтение » У війни не жіноче обличчя (сразу полная версия бесплатно доступна) Светлана Алексиевич читать онлайн полностью / Библиотека

У війни не жіноче обличчя

На нашем сайте вы можете читать онлайн «У війни не жіноче обличчя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Светлана Алексиевич

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

23 сентября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги У війни не жіноче обличчя, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У війни не жіноче обличчя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…

У війни не жіноче обличчя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У війни не жіноче обличчя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Усi зрадiли. Це – справжне. Будемо стрiляти.

Почали навчатися. Вивчали статути – гарнiзонноi служби, дисциплiнарний, маскування на мiсцевостi, хiмзахист. Дiвчата всi дуже старалися. Із заплющеними очима навчилися збирати i розбирати «снайперку», визначати швидкiсть вiтру, рух цiлi, вiдстань до цiлi, окопчики копати, повзати по-пластунськи – те все-все ми вже вмiли. Аби лиш скорiше на фронт. У вогонь… Так-так… Закiнчивши курси, вогневу i стройову я здала на «вiдмiнно». Найважче, пам’ятаю, було встати по тривозi й зiбратися за п’ять хвилин.

Чоботи ми брали на один-два розмiри бiльшi, щоб не гаяти час, швидко зiбратися. За п’ять хвилин мали одягтися, взутися i вишикуватися. Траплялося, що в чоботях на босу ногу шикуватися вибiгали. Одна дiвчинка мало ноги не вiдморозила. Старшина помiтив, зробив зауваження, потiм учив нас онучi крутити. Стане над нами i гуде: «Як менi, дiвчаточка, зробити з вас солдатiв, а не мiшенi для фрицiв?» Дiвчаточка, дiвчаточка… Усi нас любили i завжди жалiли.

А ми ображалися, що нас жалiють. Хiба ми не такi солдати, як усi?

Ну, i ось прибули ми на фронт. Пiд Оршу… До шiстдесят другоi стрiлецькоi дивiзii… Командир, як нинi пам’ятаю, полковник Бородкiн, вiн побачив нас, розсердився: дiвчат менi нав’язали. Мовляв, що це за жiночий хоровод? Кордебалет! Тут вiйна, а не танцюльки. Страшна вiйна… Але потiм запросив до себе, пригостив обiдом. І, чуемо, запитуе свого ад’ютанта: «Чи немае у нас чогось солодкого до чаю?» Ну, ми, звiсно, образилися: за кого вiн нас мае? Ми воювати приiхали.

А вiн нас сприймав не як солдатiв, а як дiвчат. За вiком ми йому годилися в дочки. «Що ж я з вами робитиму, любi ви моi? Де вас таких назбирали?» Ось як вiн до нас ставився, як вiн нас зустрiв. А ми ж уявляли, що вже вояки. Отак… На вiйнi!

Наступного дня змусив показати, як умiемо стрiляти, маскуватися на мiсцевостi. Вiдстрiлялися добре, навiть краще, нiж чоловiки-снайпери, яких вiдкликали з передовоi на дводеннi курси i якi дуже дивувалися, що ми виконуемо iхню роботу.

Вони, напевно, вперше бачили жiнок-снайперiв. Пiсля стрiлянини – маскування на мiсцевостi… Полковник прийшов, ходить оглядае галявину, потiм став на одну купину – нiчого не видно. І тут «купина» пiд ним почала благати: «Ой, товаришу полковнику, не можу бiльше, важко». Смiх та й годi! Вiн повiрити не мiг, що так добре можна замаскуватися. «Тепер, – каже, – своi слова про дiвчат беру назад».

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге У війни не жіноче обличчя, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Светлана Алексиевич! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.