Рогнеда

Бiльше про неi писано в сучасних працях про Полоцьке князiвство i в монографiях про Древню Русь. Але звернули увагу (дослiджуючи мiнiатюри Радзивiлловського лiтопису), що Рогнеда зображена всюди в особливiй шапцi, що пiдкреслюе ii походження. Згодом у такiй шапцi буде зображено ii правнука Веслава Брячиславича, який проголосить Полоцьке князiвство самостiйним. З цього було зроблено висновок: полоцькi князi вважали Рогнеду своею родоначальницею. Але чому не князя Рогволода, який на таке зi своiми титулами мав бiльше прав?

Жоднiй iншiй жiнцi не присвятили дослiдники стiльки сторiнок, як полоцькiй княгинi Рогнедi.

Історики сходяться в одному: знатне походження, могутне становище i багатство батька, яскрава зовнiшнiсть, незнищенна життерадiснiсть i пристрасть чарiвноi Рогнеди – все, здавалось, обiцяло iй любов, обожнювання i щастя. Але цi надii рухнули водномить, коли Рогнеда опинилася в потоцi бурхливих подiй та суперництва двох рiдних братiв – Ярополка i Володимира Святославичiв.

У тi часи батько Рогнеди був одним iз найвпливовiших князiв Древньоi Русi, i, здавалося, нi йому, нi сiмейству його, що загине разом з ним, нi чарiвнiй доньцi його нiщо не могло загрожувати нещастям та загибеллю.

Але благополуччя Рогволода тодi було примарним, смертельна небезпека нависла над ним, над його сiмейством та князiвством, а коли старий князь це збагне – вже буде пiзно.

Як уже мовилося, Полоцьке князiвство знаходилося посерединi шляху iз варяг у греки, мiж Новгородським князiвством з пiвночi i Киiвським з пiвдня, i тi князiвства, зчепившись мiж собою, i прикiнчать Полоцьке.

Власне, пришвидшить загибель Полоцька i батька-матерi та братiв своiх, а себе прирече на ганьбу саме Рогнеда. Коли виклично-гордо вiдмовить у жениханнi Володимиру, ще й назве його зневажливо «сином рабинi»… Таких образ Володимир не прощав нiкому.

І до неслави й приниження самоi Рогнеди залишалися лiченi днi…

8

Сват – людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, сватае обрану особу, заодно – вiн же староста у весiльному обрядi.

Сватом у князя Володимира був його найближчий радник-воевода i родич Добриня. Саме вiн прибув до Полоцька сватати за свого князя дочку князя Рогволода.

Добриня почав упевнено i коротко, як про щось уже наперед вирiшене:

– Бути нам сватами, князю! У тебе, Рогволоде, княгиня, у мене – жених, князь. От вони й пара. Згоджуйся-но швидше, покiль я не передумав та не повернув голоблi до iншоi дiвки на виданнi.